Тарас Компаніченко

Тарас Вікторович Компаніченко народився 14 листопада 1969 року в Києві. З дитинства цікавився українською історією, культурою та музикою. Закінчив школу в Києві, а згодом присвятив себе вивченню давньої української музичної традиції. Багато років працює в архівах і бібліотеках Європи, відновлюючи забуті епічні, середньовічні та барокові твори. Лідер музичного гурту «Хорея Козацька». Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року вступив до лав ЗСУ.

Тарас Компаніченко — видатний український кобзар, бандурист, лірник, композитор, поет і музикознавець. Він є одним із найвідоміших популяризаторів старовинної української музики, грає на традиційних інструментах і виконує козацькі, історичні та духовні пісні. Лідер гурту «Хорея Козацька», автор численних композицій і досліджень. Брав участь у документальних фільмах і театральних проєктах, зокрема зіграв у стрічці «Посттравматична рапсодія». Його діяльність спрямована на збереження та відродження української культурної спадщини.

Тарас Компаніченко — Народний артист України (2019), Заслужений артист України (2008). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2023), Премії імені Василя Стуса (2004), мистецької премії «Глодоський скарб» (2007) та інших відзнак. Його внесок у розвиток української культури та музики високо оцінений державою і громадськістю.

Тарас Компаніченко народився в Києві. Детальна інформація про батьків, дружину чи дітей у відкритих джерелах практично відсутня — музикант тримає особисте життя приватним. Має козацьке коріння. Багато років присвятив культурній і громадській діяльності, а з 2022 року поєднує творчість зі службою в лавах Збройних Сил України.

Наразі Тарас Компаніченко продовжує активну творчу та громадську діяльність. Як військовослужбовець ЗСУ поєднує службу з музикою, виступами та дослідженнями. Гурт «Хорея Козацька» під його керівництвом записує нові альбоми, зокрема пісні визвольних змагань. Компаніченко бере участь у культурних проєктах, документальних фільмах і концертах, спрямованих на підтримку української ідентичності та духу під час війни. Він залишається одним із найавторитетніших носіїв традиційної української музики.