Таїсія Литвиненко

Таїсія Йосипівна Литвиненко народилася 10 лютого 1935 року в селі Погреби Броварського району Київської області в Українській РСР. У 1957 році вона закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Більшу частину життя акторка провела у Львові, де стала однією з найяскравіших зірок українського театру та кіно. Вона померла 6 квітня 2025 року у Львові на 91-му році життя.

Таїсія Литвиненко — легендарна акторка театру та кіно, яка зіграла близько 100 ролей на сцені та понад 20 ролей у фільмах. Вона стала відомою завдяки роботам у Львівському національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької під керівництвом режисерів Сергія Данченка та Федора Стригуна. Серед найвідоміших кіноролей — Химка у класичній комедії «За двома зайцями», Василинка в «Максимі Перепелиці», Галя в «Назарі Стодолі», ролі у фільмах «Вавилон-XX», «Така пізня, така тепла осінь», «Григорій Сковорода» та багатьох інших.

Таїсія Литвиненко — народна артистка України (раніше народна артистка УРСР). Вона нагороджена орденами княгині Ольги всіх трьох ступенів за значний внесок у розвиток української культури, театру та кіно. Також є лауреаткою премії імені Марії Заньковецької.

Таїсія Литвиненко була одружена двічі. Перший шлюб з режисером Володимиром Ткаченком не склався через його зраду та часті відрядження. Другим чоловіком став видатний актор і режисер Федір Стригун, з яким вона прожила в любові та творчій гармонії понад 60 років — вони разом грали на сцені театру імені Заньковецької та стали однією з найвідоміших творчих пар українського театру. У них народився син Назар Стригун, який також став актором. Таїсія була не лише дружиною, а й музою та партнеркою Федора Стригуна в житті та на сцені.

Таїсія Литвиненко пішла з життя 6 квітня 2025 року у Львові після тривалої творчої кар’єри. Останні роки вона залишалася активною: грала в театрі, викладала як доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності у Львівському національному університеті імені Івана Франка, займалася режисурою та виховувала молоде покоління акторів. Її поховають на Личаківському кладовищі у Львові. Спадщина акторки живе в класичних українських фільмах та театральних виставах, її ролі продовжують надихати глядачів, а пам’ять про неї зберігається в серцях шанувальників українського мистецтва. Її син Назар Стригун продовжує сімейну традицію в театрі.