Стівен Ґрем

Стівен Джозеф Ґрем народився 3 серпня 1973 року в Кіркбі, Мерсісайд, Англія. Він виріс у скромній родині: мати Джоан Грем працювала педіатричною медсестрою, а вітчим Френк Мерсер — соціальним працівником і механіком; біологічний батько походив з ямайсько-шведської сім’ї, але Стівен зберіг з ним добрі стосунки. З восьми років його надихнув місцевий актор Ендрю Шофілд після шкільної постановки “Острів скарбів”, де він зіграв Джима Гокінса, що спонукало до вступу в Everyman Youth Theatre. Навчався в Overdale Primary School та Ruffwood Comprehensive, а згодом у Rose Bruford College of Theatre & Performance (1995–1998). Дитинство пройшло в бідному районі, де він мріяв стати актором, попри дислексію, яка ускладнювала навчання.

Стівен Ґрем — британський актор, продюсер і сценарист, майстер ролей складних робочих класів, гангстерів та емоційно насичених персонажів у драмах і кримінальних історіях. Кар’єру розпочав у 1990-х з епізодів у серіалах, а прорив стався з роллю Томмі у гангстерській комедії “Великий куш” (Snatch, 2000) Ґая Річі, де його помітили за харизму. Світову славу принесла роль Ендрю “Комбо” Ґаскоіна у “Це Англія” (This Is England, 2006) Шейна Медоуза, за якою пішли сіквели-серіали (2006–2015), що номінували на BAFTA. Серед знакових проектів — Аль Капоне у “Підпільна імперія” (Boardwalk Empire, 2010–2014) HBO, Енді Карпентер у “Час” (Time, 2021), Енді у “Кипіння” (Boiling Point, 2021, сіквел-серіал 2023), Енді Ломбардо у “Лінія обов’язку” (Line of Duty, 2019). У кіно блискнув як Шанг у “Банди Нью-Йорка” (2002) Мартіна Скорсезе, у “Ірландці” (2019), “Рокетмен” (2019) та “Веном: Нехай буде карнаж” (2021). Ґрем майстер акцентів і трансформацій, часто грає ролі з соціальним підтекстом. У 2025 році прем’єрував як творець і актор мінісеріалу “Юнацтво” (Adolescence) на Netflix про кризу в сім’ї через злочин сина.

Стівен Ґрем нагороджений Орденом Британської імперії (OBE) у 2023 році за заслуги перед драмою, присвяченим пам’яті матері. У 2025 році здобув три премії “Еммі”: за найкращу чоловічу роль у лімітованому серіалі (“Юнацтво”), найкращий сценарій (“Юнацтво”, з Джеком Торном) та найкращий лімітований серіал (“Юнацтво”). Серед досягнень — дві премії Гільдії кіноакторів США (SAG) за ансамбль у “Підпільній імперії” (2012) та “Ірландці” (2020), RTS Award за “Маленький хлопчик синій” (2017), BAFTA TV Award за “Час” (2021). Номінований на сім BAFTA TV Awards, дві BAFTA Film Awards, “Золотий глобус” та Critics’ Choice. Загалом, станом на грудень 2025 року, понад 20 перемог і 40 номінацій, включаючи BIFA та Satellite Awards, що підкреслює його статус одного з найвидатніших британських акторів.

Батьками Стівена Ґрема є Джоан Грем, педіатрична медсестра шведського походження, яка померла в 2022 році від раку та якій присвячена OBE, та біологічний батько ямайського походження, з яким актор зберіг близькі зв’язки; вітчим Френк Мерсер, соціальний працівник, став другим батьком. У Стівена є брат, з яким він виріс у Кіркбі, та родичі по материнській лінії, що вплинули на його любов до Ліверпуля. З 2008 року одружений з актрисою та продюсеркою Ханною Волтерс, з якою познайомився в Rose Bruford College; пара разом понад 17 років, разом заснували The Foundation — компанію для історій маргіналізованих груп, і часто грають разом, як у “Юнацтві” та “Часі”. У них двоє дітей: донька Ґрейс (нар. бл. 2005, 20 років) та син Альфі (нар. бл. 2007, 18 років), які виросли в Ібстоку, Лестершир, де родина веде тихе життя; Ґрем пишається ними, але захищає приватність, кажучи: “Вони — мій якір”. Сім’я близька, часто подорожує, і Ханна — “скеля” для актора, особливо під час боротьби з депресією та суїцидальними думками в 2020-х. Загалом, родина Ґрема — творчий дует з акцентом на стабільність і благодійність.

Станом на грудень 2025 року Стівен Ґрем святкує тріумф “Юнацтва” (Adolescence), мінісеріалу Netflix, де зіграв батька Едді, чиїй син вчинив злочин; серіал зібрав 13 номінацій на “Еммі-2025” і виграв 8, включаючи три для Ґрема, що він присвятив дружині та матері. У листопаді вийшов фільм “Peaky Blinders” від BBC, де Ґрем повторив роль Гейдона Стокса поряд з Кілліаном Мерфі та Томом Гарді, з фокусом на післявоєнну Бірмінгем, прем’єра зібрала 25 млн глядачів у перші дні. Серед поточних проектів — роль Патріка Малліґана у “Веном: Останній танець” (2024), що продовжує франшизу Sony з Томом Гарді, та продюсування через The Foundation. Ґрем готується до зйомок біопіка про боксера Ренді Тарта у “The Harder They Fall” сіквелі (2026) та драматичного серіалу BBC про ліверпульські докери. У 2025 році він відкрив благодійний фонд на честь матері для боротьби з раком, зібравши £1 млн. Актор живе з родиною в Ібстоку, уникає алкоголю, займається медитацією та пише мемуари про дислексію та ментальне здоров’я. У інтерв’ю The Mirror (жовтень 2025) Ґрем говорив про натхнення від реальних історій: “Хочу розповідати про звичайних людей у кризах”. У 52 роки він балансує акторство з продюсерством, плануючи режисуру та більше ролей батька, наголошуючи: “Сім’я — це все, кар’єра — бонус”. Загалом, Ґрем лишається голосом робочого класу, готуючи платформи до нових соціальних драм.