Стів Ґутенберґ

Стівен Роберт Ґутенберґ народився 24 серпня 1958 року в Брукліні, Нью-Йорк, США, в єврейській родині. Його мати Енн Айріс Ньюмен працювала асистенткою хірурга, а батько Джером Стенлі Ґутенберґ — електричним інженером, який служив у 82-й повітряно-десантній дивізії армії США та був рейнджером. Сім’я переїхала з Брукліна до Квінса, а згодом до Норт-Масапекви на Лонг-Айленді, де Стів закінчив старшу школу Плейнедж у 1976 році. Він є єдиним сином серед трьох дітей і мав єврейське виховання в районі Флашинг. Ґутенберґ вивчав акторську майстерність на Лонг-Айленді та в Нью-Йорку, а згодом переїхав до Лос-Анджелеса, щоб розпочати кар’єру в Голлівуді. Його хрещеним батьком є актор Майкл Белл.

Стів Ґутенберґ — американський актор, продюсер, режисер, автор та бізнесмен, який здобув популярність у 1980-х роках завдяки головним ролям у комедіях та драмах, що стали класикою. Прорив стався з ролі Едварда у «Обідник» (Diner, 1982), за яким послідкували комедійні хіти: Кері Махоні у франшизі «Правоохоронна академія» (Police Academy, 1984–1987), де він знявся в чотирьох фільмах, та Майкл Дюбл у sci-fi «Коротке замикання» (Short Circuit, 1986). У 1985 році він зіграв у драмі «Кокон» (Cocoon), а в 1987-му — у сімейній комедії «Три чоловіки й немовля» (Three Men and a Baby) з Тедом Денсоном та Томом Селлеком, що зібрала понад 167 мільйонів доларів. Серед інших знакових робіт — трилер «Вікно спальні» (The Bedroom Window, 1986) з Ізабель Юппер, продовження «Три чоловіки, немовля та няня» (1990), а також ролі в «Мальтійському соколі» (The Maltese Falcon, 1990) та «Великому зеленому» (The Big Green, 1995). Ґутенберґ знявся в понад 70 проектах, від телесеріалів як «Сини свободи» (Sons of Liberty, 2015) та «Лавалантюла» (Lavalantula, 2015) до бродвейських постановок, як «Готель для молодят» (2011–2012). Його кар’єра охоплює комедію, драму та sci-fi, а також продюсерство, включаючи номінований на Еммі спецвипуск «Генги» (Gangs).

Стів Ґутенберґ отримав зірку на Голлівудській алеї слави в 2011 році за внесок у кіно. У 2008 році нагороджений Tony Randall Lifetime Achievement Award на Fire Island Golden Wagon Film Festival за роботу в розвагах та громадську службу. У 1986 році здобув Bravo Otto Award за найкращого актора, а в 1988-му — ShoWest Convention Award за зірку комедії року. Як виконавчий продюсер отримав номінацію на Прайм-тайм Еммі за телевізійний спецвипуск «Шкільні канікули» (Schoolbreak Special). У 2011 році виграв New York International Independent Film and Video Festival Award за найкращий фільм за «Романтичний роман» (A Novel Romance), де був актором і продюсером. У 2014 році мэр Маямі-Біч вручив ключ від міста за роботу з Fun Paw Care на підтримку прав тварин.

Стів Ґутенберґ походить з єврейської родини: мати Енн Айріс Ньюмен (1910–1988) працювала асистенткою хірурга шотландсько-польського походження, батько Джером Стенлі Ґутенберґ (1909–1985) — електричним інженером сефардського походження з Іспанії та Болгарії; у нього дві сестри, з якими він підтримує близькі зв’язки. Батько служив у армії, що вплинуло на сімейні цінності дисципліни та патріотизму. 30 вересня 1988 року Ґутенберґ одружився з моделлю Деніз Бікслер, але пара розлучилася в червні 1991-го та офіційно розвелася в 1992 році; шлюб не залишив дітей. З 2014 року він жив з репортеркою WCBS-TV Емілі Сміт, з якою заручився на Різдво 2016-го та одружився 19 січня 2019-го; подружжя розлучилося в 2025 році через «несумісність характерів», без дітей, але Ґутенберґ погодився сплачувати аліменти. Актор свідомо уникав батьківства, фокусуючись на кар’єрі та благодійності, але любить проводити час з племінницями та племінниками, про яких написав дитячу книгу «Діти з DISCО». Сім’я завжди підтримувала його, а Ґутенберґ часто згадує вплив батьків на його гумор і стійкість.

Станом на грудень 2025 року 67-річний Стів Ґутенберґ продовжує активну кар’єру, балансуючи акторство з веденням телепрограми та благодійністю, після розлучення з Емілі Сміт у квітні 2025-го. У 2025 році він зіграв серійного вбивцю Джона Едварда Робінсона у фільмі Lifetime «Викрадена вбивцею: Історія Гетер Робінсон» (Kidnapped by a Killer: The Heather Robinson Story), навпроти Джано Креймер, що принесло позитивні відгуки за драматичну трансформацію. Ґутенберґ веде освітню серію «Тепер ми знаємо!» (Now We Know! with Steve Guttenberg) на CNBC, прем’єра епізодів у червні 2025-го, де висвітлює інноваційні бізнеси як Hims та DigitalChalk, з епізодом про Hims 13 грудня 2025-го. Серед інших проектів — роль у серіалі «Паперова імперія» (Paper Empire, 2025), а також фільми як «Прощавай, привіт» (Goodbye, Hello, 2025) та «Одним пострілом більше» (One More Shot, 2025). У січні 2025-го Ґутенберґ волонтерив під час пожеж у Лос-Анджелесі, допомагаючи рятувальникам у Пасифік-Палісейдс, демонструючи громадську активність. Він розширює Guttenhouse Project для бездомної молоді та кампанії з окулярами для бідних дітей, а також інвестує в технологічні стартапи. Актор ділиться досвідом через мемуари та інтерв’ю, надихаючи на філантропію, і планує нові сезони «Now We Know!», театральні ролі та сімейні подорожі, уникаючи публічних скандалів після розлучення.