Стів Бушемі

Стів Бушемі, народжений Стівен Вінсент Бушемі 13 грудня 1957 року в Брукліні, Нью-Йорк, США, виростав у робітничій родині італійського походження з боку батька та англійсько-ірландсько-голландського з боку матері. Його мати Дороті Вілсон працювала хостес у ресторані Howard Johnson’s, а батько Джон Бушемі — працівником санітарної служби та ветераном Корейської війни; коли Стіву було 10, родина переїхала до передмістя Веллі-Стрім на Лонг-Айленді. У старшій школі Valley Stream Central High School Бушемі займався боротьбою та драматичним гуртком, а після випуску в 1975 році вступив до Інституту Стреберґа, де вивчав акторську майстерність. Перед кар’єрою в кіно він працював пожежним у Engine Company No.55 у Малій Італії з 1980 по 1984 рік, що вплинуло на його громадську активність. Бушемі почав з імпровізаційних шоу в East Village, а його дебют у кіно стався в 1985 році з епізодичною роллю в “The Way It Is”.

Стів Бушемі — американський актор, режисер, сценарист і продюсер, відомий ексцентричними ролями нервових, харизматичних персонажів у незалежному кіно та блокбастерах, часто співпрацюючи з Квентіном Тарантіно та братами Коен. Його прорив стався з роллю Містера Пінка у “Скаженних псах” (Reservoir Dogs, 1992) Тарантіно, де його монолог про чайові став культовим, а згодом — у “Кримінальному чтиві” (Pulp Fiction, 1994). Серед найвідоміших проектів — серія з Коенами: Міннеаполіс у “Фарґо” (Fargo, 1996), водопровідник у “Великому Лебовскі” (The Big Lebowski, 1998), Барбера у “Міллера кросінг” (Miller’s Crossing, 1990). Бушемі блискуче зіграв у “Гострому” (Con Air, 1997), “Армагеддоні” (Armageddon, 1998), “Привиді” (Ghost World, 2001), озвучці Рендала у “Монстри, Inc.” (2001) та сіквелі, а також у франшизі “Готель Трансильванія” (2012–2022). У телебаченні — Тоні Блундетто у “Сопрано” (2004–2006), головна роль Накі Томпсона у “Імперія на дошці” (Boardwalk Empire, 2010–2014), Ленні Восняк у “30 Rock” (2007–2013). Як режисер дебютував з “Дерева лаунж” (Trees Lounge, 1996), а також зняв епізоди “Сопрано”, “Nurse Jackie” та “Portlandia”. Його кар’єра охоплює понад 150 проектів, від інді як “Parting Glances” (1986) до анімації “Трансформери: Один” (Transformers One, 2024).

Стів Бушемі отримав дві премії “Еммі”: Primetime Emmy за видатну короткометражну variety-серію за “Park Bench with Steve Buscemi” (2016) як виконавчий продюсер, та News & Documentary Emmy за видатну бізнес- та економічну репортажність у довгому форматі за “Independent Lens” (2015). За роль Накі Томпсона у “Імперії на дошці” (Boardwalk Empire) виграв “Золотий глобус” за найкращу чоловічу роль у драматичному серіалі (2011), дві Screen Actors Guild Awards за видатну чоловічу роль у драматичному серіалі (2011, 2012) та дві номінації на Primetime Emmy за найкращу чоловічу роль у драмі (2011, 2012). Серед інших досягнень — два Independent Spirit Awards: за найкращу чоловічу роль за “Привидний світ” (Ghost World, 2001) та Robert Altman Award за ансамбль у “Місячне сяйво” (Moonlight, 2017); New York Film Critics Circle Award за найкращу чоловічу роль за “Привидний світ” (2001). У 2025 році отримав Evolution Icon Award на Evolution Mallorca International Film Festival за внесок у кіно, а також зірку на Голлівудській алеї слави (2015). Загалом понад 30 премій та 70 номінацій, включаючи BAFTA TV Award за “Імперію на дошці” (2011). Бушемі вважається одним з найвпливовіших характерних акторів, але не має “Оскара” попри номінації за продюсерство.

Стів Бушемі походить з робітничої родини: мати Дороті Вілсон (1919–2014) була хостес у ресторані, батько Джон Бушемі (1924–2013) — санітарним робітником італійського походження з Сицилії; він один з чотирьох синів: старші брати Джон, Кен та Майкл, з якими близький, і родина переїжджала з Брукліна на Лонг-Айленд, коли Стіву було 10. Бушемі одружився з художницею, режисеркою та хореографинею Джо Андрес у 1987 році, познайомившись на зйомках “Parting Glances” (1986); пара прожила разом 32 роки, уникаючи публічності, і Джо вплинула на його творчість, знявши короткометражки. У них є син Люсіан Бушемі (нар. 1990), який обрав кар’єру в мистецтві, знявся в “What Happened to Pete” (1992) та працює режисером і актором; Стів пишається сином, називаючи батьківство “найкращою роллю”. Джо Андрес померла від раку яєчників у січні 2019 року, що стало важким ударом, але Бушемі знайшов підтримку в родині та друзях. У 2025 році Бушемі одружився з Карен Хо, і пара живе в Мангеттені; він уникає скандалів, фокусуючись на близьких, і часто згадує Джо як “найбільше натхнення”. Родина підтримує його благодійність, як допомогу пожежникам після 9/11.

У 2025 році Стів Бушемі, якому виповнилося 68, продовжує активну кар’єру, балансуючи ролі в інді та франшизах з режисурою та активізмом, коментуючи в подкасті Fly on the Wall (листопад 2025), що “нічого в кар’єрі не планувалося, і тому вийшло краще”. Його ключовий реліз — темна комедія “Психотерапія: Плоска історія письменника, який вирішив написати про серійного вбивцю” (Psycho Therapy, прем’єра в квітні від Brainstorm Media), де грає письменника навпроти Тімоті Шаламе, з прем’єрою на Tribeca 2024 та закриттям Evolution Mallorca Film Festival, де отримав Icon Award (жовтень 2025). У серіалах готується до ролі Баррі Дорта у “Вівсянка” сезон 2 (Wednesday, прем’єра Netflix у 2025), надприродній комедії з Дженною Ортеґа, зйомки завершені влітку. Серед інших — анімація “Ферма тварин” (Animal Farm, 2025) за Орвеллом, де озвучує персонажа, та “Трансформери: Один” (Transformers One, 2024, реліз у 2025), озвучуючи Стайкон. Бушемі замінив Марка Раффало у “Дика коняча дев’ятка” (Wild Horse Nine) Мартіна Макдона, зйомки стартували в березні; готується до “Маршмеллового експерименту” (The Marshmallow Experiment, coming-of-age комедія з Семом Маккарті та Джонні Ноксвіллом, реліз 2026). Як режисер планує нові епізоди для Netflix, включаючи “The Unbreakable Kimmy Schmidt” спін-офи. У липні 2025 з’явився оновленим і молодшим на феєрверках Macy’s у Нью-Йорку, а в листопаді — у “Poker Face” (3 епізоди) та “Big Mouth” (голос). Бушемі продовжує благодійність: фонд для пожежників після 9/11, підтримка Independent Lens; з дружиною Карен Хо (шлюб у січні 2025) живе в Мангеттені, балансуючи з сином Люсіаном (35, режисер). Він коментує: “Після втрати Джо фокус на історіях з серцем”, з доходом 35 млн доларів, уникаючи типкастингу на користь різноманітності.