Станіслав Любшин

Станіслав Андрійович Любшин народився 6 квітня 1933 року в селі Красне, Московська область, РРФСР, СРСР (нині Московська область, Росія). Він виріс у простій селянській родині: батько був шофером, мати — колгоспницею. Дитинство пройшло під час війни, що залишило сильний відбиток на його сприйнятті світу. Після школи він працював слюсарем, потім служив в армії. У 1958 році вступив до Вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна (курс В. Цигалькова та В. Соловйова), яке закінчив у 1961 році. З того часу пов’язав життя з театром і кіно.

Станіслав Любшин — видатний радянський і російський актор театру та кіно, народний артист РРФСР (1984), лауреат Державної премії СРСР. Найвідоміші ролі в кіно: Коля в «Я родом з дитинства» (1966), Віктор у фільмі «Щит і меч» (1968), Олексій у «Монолозі» (1972), головна роль у «Тарусі» (1980), а також роботи в стрічках «Служили два товариші», «Довгі проводи», «Південноамериканський варіант», «Покровські ворота», «Мій ніжний і ласкавий звір». У театрі довгі роки працював у Театрі на Малій Бронній, де створив десятки яскравих образів. Любшина вважають одним із найтонших і найглибших драматичних акторів свого покоління, майстром психологічної гри та органічного існування в кадрі.

Станіслав Любшин — лауреат Державної премії СРСР (1978) за роль у фільмі «Південноамериканський варіант». У 1984 році йому присвоєно звання Народного артиста РРФСР. У 2001 році отримав звання Народного артиста Росії. Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2008) та III ступеня (2013). Має орден Пошани (1995), медалі «За доблесну працю» та інші державні нагороди. Був лауреатом багатьох театральних і кінопремій, зокрема премії «Хрустальна Турандот» та інших фестивалів. Його внесок у радянське та російське мистецтво високо оцінений критиками та глядачами.

Станіслав Любшин був одружений тричі. Перший шлюб з акторкою Іриною Солдатовою, з яким народився син Юрій (теж актор). Другий шлюб з акторкою Аллою Покровською, від якого народилися двоє синів — Андрій та Сергій (обидва пов’язані з мистецтвом). Третій шлюб з акторкою Іриною Любшиною (у дівоцтві — Калашниковою), з якою він прожив понад 40 років до її смерті в 2019 році. Від цього шлюбу дітей немає. У Станіслава Любшина є кілька онуків. Він завжди підкреслював, що сім’я для нього була дуже важливою підтримкою в житті та творчості. Після втрати дружини Ірини в 2019 році він веде більш закрите життя.

Станом на 2026 рік Станіславу Любшину 92 роки. Він давно завершив активну акторську діяльність і майже не знімається в кіно та не грає в театрі. Останні його помітні появи на екрані датуються 2010-ми роками (зокрема серіали та епізодичні ролі). Актор живе в Москві, веде спокійний спосіб життя, рідко дає інтерв’ю. У 2023 році йому виповнилося 90 років, з цієї нагоди вийшли кілька телевізійних програм і ювілейних матеріалів на російському телебаченні. У 2025–2026 роках нових кіно- чи театральних робіт з його участю не анонсовано. Станіслав Любшин залишається живою легендою радянського та російського кіно, символом глибини та людяності в акторській професії. Його фільми продовжують транслюватися, а старі роботи регулярно демонструються на ретроспективах.