Станіслав Клименко

Станіслав Степанович Клименко народився 31 березня 1954 року в селі Іванівка Ставищенського району Київської області, Україна. Він виріс у сільській місцевості, де з дитинства цікавився мистецтвом і кіно. Після школи вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, який закінчив у 1970-х роках. Почав кар’єру на кіностудії імені О. Довженка як асистент режисера.

Станіслав Клименко — український кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв України (2003). Дебютував у 1977 році фільмом «Весь світ в очах твоїх…» (разом з Іваном Симоненком). Найвідоміші роботи: «Дударики» (1980) — про дитячий хор, «Вир» (1983), «Кому вгору, кому вниз» (1991), багатосерійний документальний фільм «Заповіт» про Тараса Шевченка (1992–1997), «Братство» (2005) про Пантелеймона Куліша. Зняв фільми про Гната Хоткевича та інші історичні постаті. Працював на «Укркінохроніці» та Національній кіностудії імені О. Довженка. Його стрічки відзначалися поетичністю, увагою до української культури та історії, часто базувалися на літературних творах.

Станіслав Клименко — лауреат премії Ленинського комсомолу УРСР імені М. Островського (1984) за фільми «Весь світ в очах твоїх…», «Дударики» та «Вир». Дипломи за режисерський дебют на кінофестивалі «Молодість-78». Заслужений діяч мистецтв України (2003). Його фільми отримували призи на республіканських фестивалях, а документальні роботи про Шевченка та Куліша високо оцінені за внесок у збереження національної спадщини.

Інформація про родину Станіслава Клименка обмежена через його скромність і фокус на творчості. Відомо, що він народився в селі Іванівка, де й похований, тож мав тісний зв’язок з рідними місцями. Батьки — звичайні селяни Київщини. Про дружину чи дітей публічно не згадується в доступних джерелах — режисер уникав розголосу особистого життя. Після смерті в 2008 році рідні та колеги організовували вечори пам’яті, зокрема в 2024 до 70-річчя. Клименко залишив спадок у кіно, який зберігають учні та Спілка кінематографістів України.

Станіслав Клименко помер 22 лютого 2008 року в Києві у віці 53 років після важкої хвороби. Похований у рідному селі Іванівка. Станом на кінець 2025 року його спадщина живе в українських фільмах, які переглядають і вивчають. У квітні 2024 року в Будинку кіно відбувся вечір пам’яті до 70-річчя від дня народження. Фільми «Дударики», «Заповіт» та інші періодично показують на телебаченні та фестивалях. Нереалізовані проєкти, як екранізація «Україна в огні» Довженка, опубліковані посмертно. Клименко залишається важливим діячем українського кіно 1970–2000-х, символом поетичного та патріотичного кінематографа.