Софі Лорен

Софія Лорен (справжнє ім’я Софія Костанца Бріджида Віллані Шіколоне) народилася 20 вересня 1934 року в Римі, Італія, в бідній родині. Її мати Ромільда Віллані була піаністкою та учасницею конкурсу на схожість з Гретою Гарбо, батько Ріккардо Шіколоне — інженером, який не одружився з матір’ю. Виросла в Позцуолі біля Неаполя в повоєнній бідності, пережила бомбардування та голод. З 15 років почала зніматися в епізодах, змінила ім’я на Софію Лаццаро, а згодом — на Софія Лорен під керівництвом продюсера Карло Понті. Вона стала символом італійської краси та таланту, подолавши бідність і ставши однією з найвизначніших актрис світу.

Софія Лорен — легендарна італійська актриса з кар’єрою понад 70 років, відома ролями в класичному кіно: «Двоє жінок» (1960, Оскар), «Шоколад» (1958), «Ель Сід» (1961), «Шлюб по-італійськи» (1964), «Вчора, сьогодні, завтра» (1963), «Будинок човен» (1958) з Кері Грантом. Вона працювала з Вітторіо Де Сікою, Марчелло Мастроянні, Чарлі Чапліном. У пізні роки — «Дев’ять» (2009), «Людський голос» (2014), «Життя попереду» (2020) з онуком у ролі режисера. Лорен — перша актриса, яка виграла Оскар за неангломовну роль, символ сексуальності, драматичного таланту та італійського кіно.

Виграла Оскар за найкращу жіночу роль у «Двоє жінок» (1962), Почесний Оскар (1991), 5 Золотих глобусів, BAFTA, Греммі за альбом, численні Давид ді Донателло, Венеційський Золотий лев (1998), Praemium Imperiale (2012). Має зірку на Алеї слави в Голлівуді та безліч міжнародних відзнак за внесок у кіно та італійську культуру.

Софія Лорен була одружена з продюсером Карло Понті з 1966 року до його смерті в 2007 році (попередній шлюб 1957–1962 анульовано). У пари двоє синів: Карло Понті-молодший (29 грудня 1968, диригент, одружений з Андреа Месзарош, двоє дітей — Вітторіо та Беатріс) та Едоардо Понті (6 січня 1973, режисер, одружений з актрисою Сашею Александер з 2007, двоє дітей — Луція Софія та Леонардо). Лорен має чотирьох онуків, часто говорить, що живе для сім’ї, і є хрещеною мамою Дрю Беррімор. Вона тримає близькі стосунки з родиною, проживає в Женеві та Італії.

Станом на 2026 рік Софії Лорен 91 рік, вона є однією з останніх живих зірок Золотої ери Голлівуду. Після «Життя попереду» (2020) зосередилася на спогадах, інтерв’ю та сімейному житті. Вона не знімається в нових великих проектах, але її фільми перевидаються, а спадщина вшановується (наприклад, 90-річчя в 2024 з великими матеріалами). Лорен живе в Женеві, оточена любов’ю синів, невісток та онуків (четверо: Луція, Вітторіо, Леонардо, Беатріс). Вона ділиться спогадами про красу, життя та кіно, залишаючись іконою елегантності та сили духу.