Сьюзан Серендон

Сьюзан Абіґейл Серендон (уроджена Томалін) народилася 4 жовтня 1946 року в Джексон-Гайтс, Квінс, Нью-Йорк, США. Вона є старшою з дев’яти дітей у великій католицькій родині італійсько-американського походження з боку матері та англійсько-ірландсько-валлійського з боку батька. Родина переїхала до Едісона, Нью-Джерсі, коли Сьюзан було чотири роки; батько Філіп Леслі Томалін працював рекламним виконавцем і телевізійним продюсером, а мати Леонора Марія Крішіоне була домогосподаркою. З дитинства Серендон вирізнялася артистичністю, беручи участь у шкільних виставах і плаваючи в місцевому клубі, де вигравала змагання. У 1964 році вона закінчила Edison High School, а в 1968-му — Католицький університет Америки з дипломом з англійської літератури, де почала акторську кар’єру в університетському театрі.

Сьюзан Серендон — видатна американська акторка, відома своєю версатильністю, емоційною глибиною та ролями сильних, незалежних жінок у понад 120 фільмах і серіалах. Кар’єру розпочала 1970 року з ролі в драмі “Джо”, але прорив стався з культовим образом Джанет у музичному хорорі “Щасливого Різдва, містере Лоуренс” (The Rocky Horror Picture Show, 1975), що зробив її іконою поп-культури. Серед знакових ролей — Саллі у романтичній комедії “Булл Дурхам” (Bull Durham, 1988), Лоуїза у дорожній драмі “Телма та Луїза” (Thelma & Louise, 1991) навпроти Джіні Девіс, мати у “Олія Лоренцо” (Lorenzo’s Oil, 1992) та адвокатка у “Клієнт” (The Client, 1994). Серендон здобула статус зірки драматичного кіно з роллю черниці Гелен Преждан у “Ходячий мерець” (Dead Man Walking, 1995), за яку отримала “Оскар”. На телебаченні блискуче зіграла Бетт Девіс у мінісеріалі “Feud: Bette and Joan” (2017), Доріс Дюк у “Bernard and Doris” (2006) та Джека Кеворкяна у “You Don’t Know Jack” (2010). Її творчість охоплює драми, комедії та соціальні теми, а також активізм за права жінок, проти смертної кари та за мир. Серендон також озвучувала персонажів у “Історія іграшок” та “Кунг-фу Панда”.

Премія “Оскар” за найкращу жіночу роль (“Ходячий мерець”, 1996). Британська академія премія BAFTA за найкращу жіночу роль (“Клієнт”, 1995). Екранна гільдія акторів SAG Award за найкращу жіночу роль (“Ходячий мерець”, 1996). Дев’ять номінацій на “Золотий глобус”, включаючи перемоги за “Ходячий мерець” (1996) та “The Client” (1995). Шість номінацій на Primetime Emmy, зокрема за “You Don’t Know Jack” (2010) та “Feud” (2017). Action Against Hunger Humanitarian Award (2006). UNICEF Goodwill Ambassador (1999).

Сьюзан Серендон походить з великої католицької родини Томалінів: мати Леонора Марія Крішіоне (1923–2020) — домогосподарка італійського походження з Тоскани та Сицилії, батько Філіп Леслі Томалін (1906–1989) — рекламний виконавець і співак, який помер від раку. Вона старша з дев’яти дітей, має шість сестер і двох братів, з якими близька; у 2006 році разом з родичами, включаючи сина Майлза, досліджувала валлійське коріння в BBC-програмі “Coming Home”. Сьюзан одружилася з актором Крісом Серендон у 1967 році в Католицькому університеті, де познайомилася; шлюб тривав до 1979-го, без дітей, але вона зберегла його прізвище. У 1984–1988 роках мала стосунки з італійським режисером Франко Амурі, від якого народила доньку Єву Амурі (нар. 1985), акторку, яка знялася з матір’ю в “That’s My Boy” (2012) та має трьох дітей: Марлоу Мей (2014), Мейджора Джеймса (2016) та Матео Антоні (2020). З 1988 по 2009 рік Серендон мала 21-річні стосунки з актором Тімом Роббінсом, з яким познайомилася на зйомках “Булл Дурхам”; у подружжя сини Джон “Джек” Генрі Роббінс (нар. 1989, актор і режисер) та Майлз Гатрі Роббінс (нар. 1992, актор і DJ). Сьюзан пишається роллю бабусі, часто ділячись сімейними моментами, і називає дітей джерелом сили в активізмі. Родина тісно пов’язана з Голлівудом, але Серендон уникає публічності, фокусуючись на приватному житті.

На сьогодні, у грудні 2025 року, Сьюзан Серендон, якій виповнилося 79, продовжує активну кар’єру, поєднуючи акторство з активізмом і сімейним життям, демонструючи невичерпну енергію. Нещодавно вона завершила зйомки комедраматичного фільму “Nonnas” (прем’єра травень 2025) навпроти Вінса Воном, Лоррейн Бракко та Талії Шайр, де грає італійську бабусю в історії про сімейні зв’язки; стрічка отримала схвальні відгуки за гумор і теплоту. У липні 2025-го Серендон дебютувала на британській сцені в ролі Мері Пейдж Марлоу у постановці Трейсі Леттс “Mary Page Marlowe” в Old Vic, навпроти Андреа Райсборо, досліджуючи теми часу та виборів; вистава подовжена до жовтня через успіх. Серед поточних проектів — надприродний трилер “Unmerciful Good Fortune” (2026) з Росаріо Доусон та Скоттом Іствудом, де вона грає загадкову героїню, а також магічно-реалістична драма “The Accompanist” (2026) з Обрі Плаза та Евелі Карганіллою, режисера Зака Вудса. Серендон готується до ролі в “Exit Right” (2026) з Вільямом Г. Мейсі та Марсією Кросс, а також озвучує документальний фільм “Strange Journey: The Story of Rocky Horror” (2025) про історію культового хіта. У листопаді 2025-го вона приєдналася до Global Sumud Flotilla, гуманітарної місії до Гази, яка була перехоплена Ізраїлем, і продовжує кампанію за права палестинців, попри скандал 2023-го з United Talent Agency. Серендон активно волонтерить з EMILY’s List та MADRE, коментуючи в інтерв’ю про фемінізм і клімат. Вона пишається онуками, часто ділячись сімейними фото, і планує нові театральні ролі. Майбутні проекти включають “The Fabulous Four” (липень 2025) з Бетт Мідлер та “Six Triple Eight” Тайлера Перрі. Її творча та громадська активність надихає покоління, балансуючи Голлівуд з принципами та родиною.