Ширлі МакЛейн

Ширлі МакЛейн (справжнє ім’я Ширлі МакЛін Біті) народилася 24 квітня 1934 року в Річмонді, штат Вірджинія, США. Вона є старшою сестрою актора та режисера Воррена Бітті. Виросла в родині вчителів: мати Кетлін Корінн (МакЛін) була вчителькою драми, батько Айра Оуенс Біті — професором психології та адміністратором. З дитинства займалася балетом, щоб зміцнити слабкі щиколотки, але через високий зріст часто грала хлопчачі ролі. Після школи переїхала до Нью-Йорка, де працювала танцівницею та моделлю, змінила прізвище на МакЛейн. Кар’єру почала на Бродвеї в мюзиклі The Pajama Game (1954), де її помітили та запросили в кіно.

Ширлі МакЛейн — легендарна американська актриса з кар’єрою понад 70 років, ікона Золотої ери Голлівуду. Найвідоміша ролями в The Apartment (1960), Irma la Douce (1963), Sweet Charity (1969), The Turning Point (1977), Terms of Endearment (1983, Оскар), Steel Magnolias (1989), Postcards from the Edge (1990). Знімалася в комедіях, драмах, мюзиклах, часто грала ексцентричних, сильних жінок. Також авторка багатьох книг про реінкарнацію, духовність та Нью-Ейдж (наприклад, Out on a Limb). Має відкритий погляд на життя, містику та політику.

Переможниця Оскара за найкращу жіночу роль у Terms of Endearment (1984). Має шість номінацій на Оскар. Сім Золотих глобусів (включаючи Сесіл Б. ДеМілль за внесок 1998), два BAFTA, Праймтайм Еммі за телеспецвипуск Gypsy in My Soul (1976), Кеннеді Центр Хонорс (2013), Lifetime Achievement від AFI та інших. Двічі Volpi Cup у Венеції, Silver Bear у Берліні, численні фестивальні нагороди. Визнана за внесок у кіно, театр та духовну літературу.

З 17 вересня 1954 по 9 грудня 1982 року була одружена з бізнесменом Стівом Паркером (розлучення через відкритий шлюб, він жив у Японії). У подружжя донька Сачi Паркер (нар. 2 вересня 1956, актриса та авторка мемуарів Lucky Me: My Life With—and Without—My Mom, Shirley MacLaine, 2013). Не мала інших шлюбів чи дітей. Має брата Воррена Бітті (актор, режисер), невістку Аннетт Бенінг та племінницю Еллу Бітті. Живе переважно в Нью-Мексико з тер’єром Террі, тримає особисте життя приватним, але відкрито говорить про духовність та стосунки в інтерв’ю.

Ширлі МакЛейн (91 рік) продовжує активність, хоча рідко з’являється публічно. У 2025 році отримала Lifetime Achievement Award від Dance Hall of Fame, де сказала, що танці — частина того, чому вона «все ще тут». У 2026 році знімається в Margret and Stevie (реж. Метью Вайнер) та Lucy Boomer (реж. Говард Дойч, роуд-тріп комедія з Анселом Елгортом, зйомки в Нью-Мексико). Живе в Нью-Мексико, пише, дає інтерв’ю, підтримує танці та йогу. Її спадщина — класика кіно, вона надихає покоління як символ незалежності, гумору та духовного пошуку.