Хуан Шуцінь

Хуан Шуцінь народилася 9 вересня 1939 року в Тяньцзіні, а невдовзі її родина переїхала до Шанхаю[citation:1][citation:7]. Вона була донькою відомого режисера Хуан Цзоліня та акторки Цзінь Юньчжі[citation:1][citation:9]. Хуан закінчила режисерський факультет Пекінської кіноакадемії у 1964 році, після чого почала працювати на Шанхайській кіностудії[citation:2]. Її кар’єра в кіно розпочалася з посади асистентки режисера у фільмах Сє Цзіня «Колискова» (1979) та «Легенда про гору Тяньюнь» (1980)[citation:1].

Хуан Шуцінь відома як режисерка фільму «Жінка, демон, людина» (1987), який вважається першим феміністичним фільмом у китайському кінематографі[citation:6][citation:9]. Вона також здобула славу завдяки телесеріалам «Обложена фортеця» (1990) за романом Цянь Чжуншу, який отримав премію «Летюча апсара» за найкращу режисуру, та «Злий борг» (1995), що досяг рекордної глядацької аудиторії понад 42%[citation:1][citation:3]. Серед інших її відомих робіт — фільми «Вічна молодість» (1983), «Друг дитинства» (1984), «Душа, переслідувана живописом» (1994) та серіал «Спокута»[citation:2][citation:8]. Її стиль характеризується увагою до звичайних людей, їхніх радощів і печалей, а також глибоким дослідженням соціальних змін крізь призму життя простих громадян[citation:1].

За свою кар’єру Хуан Шуцінь отримала численні нагороди. За фільм «Жінка, демон, людина» (1987) вона виграла приз за найкращий сценарій на 8-й церемонії «Золотий півень», а також Гран-прі на Бразильському міжнародному кінофестивалі, Гран-прі публіки на Міжнародному жіночому кінофестивалі в Парижі та нагороду за найкращу режисуру на кінофестивалі в Санта-Барбарі[citation:2][citation:3][citation:4]. За телесеріал «Обложена фортеця» вона отримала премію «Летюча апсара» як найкраща режисерка та премію «Золотий орел» за найкращу режисуру[citation:1][citation:3]. Її фільм «Я теж маю тата» (1996) отримав спеціальну нагороду міжнародного журі на 47-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[citation:2][citation:3]. У 2022 році Хуан Шуцінь посмертно отримала нагороду «За довічні досягнення» на 35-й церемонії «Золотий півень»[citation:3][citation:4].

Хуан Шуцінь народилася в родині діячів мистецтва: її батько, Хуан Цзолінь, був відомим режисером, а мати, Цзінь Юньчжі, — акторкою[citation:1][citation:9]. Вона була їхньою старшою донькою[citation:1]. Хуан була одружена з Чжен Чанфу, а їхній син Чжен Дашен також став режисером[citation:1][citation:9]. Родина мала глибоке коріння в китайській кіноіндустрії. Коли Хуан знімала «Обложену фортецю», вона отримала серйозну травму — перелом гомілки, але продовжила працювати, пересуваючись на інвалідному візку, що свідчить про її неймовірну відданість справі[citation:1].

Хуан Шуцінь пішла з життя 21 квітня 2022 року в Шанхаї у віці 82 років після тривалої боротьби з хворобою[citation:1][citation:6][citation:9]. Її внесок у китайський кінематограф залишається неоціненним: вона була однією з найвидатніших жінок-режисерок Китаю, чиї роботи досліджували становище жінок у суспільстві, соціальні зміни та людські долі. Після її смерті численні шанувальники та колеги висловлювали жаль на китайських соціальних платформах, таких як WeChat та Weibo[citation:1]. Її спадщина продовжує жити у фільмах і серіалах, які залишаються важливою частиною історії китайського кіно та телебачення.