Ширлі Вінтерс

Ширлі Вінтерс народилася 18 серпня 1920 року в Сент-Луїсі, штат Міссурі, в єврейській родині. Коли їй було три роки, родина переїхала до Нью-Йорка. Вона відвідувала акторську студію Hollywood Studio Club, де її сусідкою по кімнаті була Мерилін Монро. Також відвідувала Шекспірівські курси Чарльза Лоутона та знамениту Акторську студію.

Ширлі Вінтерс вперше з’явилася на екранах у 1943 році у фільмі «Яка жінка!». Першою зірковою роботою стала роль жертви у фільмі Джорджа Кьюкора «Подвійне життя» (1947). Вона також відома за ролі у фільмах «Вінчестер-73» (1950), «Великий Гетсбі» (1949), «Ніч мисливця» (1955), Шарлотта у фільмі Стэнлі Кубрика «Лоліта» (1962) та пасажирка Белла Роузен у «Пригода „Посейдона“» (1972).

Ширлі Вінтерс двічі отримала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану: у 1960 році за роль у фільмі «Дневник Анны Франк» та у 1966 році за роль у фільмі «Клочок синеви». Також вона отримала премію «Золотий глобус» у 1973 році за фільм «Пригоди „Посейдона“» та премію «Еммі» у 1964 році за фільм «Боб Хоуп представляет».

Ширлі Вінтерс була заміжня чотири рази: з капітаном Меком Полом Меєром (1943–1948), Вітторіо Гассманом (1952–1954), Ентоні Франчозою (1957–1960) та Джеррі Дефордом (14 січня 2006, за годину до її смерті). Від шлюбу з Вітторіо Гассманом у неї залишилася одна дитина — дочка Вітторія Гассман, яка народилася 14 лютого 1953 року.

Ширлі Вінтерс померла 14 січня 2006 року від паралічу серця у Центрі реабілітації в Беверлі-Хіллз у віці 85 років. Її поховали на кладовищі Хилсайд, Калвер-Сіті. Нових проєктів після її смерті не було.