Шейн Блек

Шейн Кевін Блек народився 16 грудня 1961 року в Піттсбурзі, Пенсільванія, США. Він виріс у передмістях Лоуер Беррелл та Маунт-Лібанон у сім’ї з середнім достатком, де батько Пол Блек займався друкарською справою та власним бізнесом, а мати Патриція Енн Блек була домогосподаркою; родина мала ірландське та німецьке коріння, і батько прищепив сину любов до хардбуйл-детективів, як твори Міккі Спіллейна. У підлітковому віці родина переїхала до Фуллертону, Каліфорнія, де Шейн відвідував старшу школу Санні-Гіллс, де проявив інтерес до кіно та літератури. У 1983 році він закінчив Університет Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA) за спеціальністю кіно та театр, натхненний однокурсником Фредом Деккером, чиї сценарії спонукали його до професійної кар’єри. Після випуску Блек працював тимчасовими робітниками — наборником даних на Олімпіаді-1984, білетером у кінотеатрі — але швидко перейшов до сценарної роботи, продавши перші скрипти студіям.

Шейн Блек — американський сценарист, режисер, продюсер та актор, піонер жанру екшн-комедії, відомий гострим гумором, динамічними дуетами протагоністів та “шейнблекізмами” — жартівливими ремарками в сценаріях. Він здобув славу скриптом “Смертельна зброя” (Lethal Weapon, 1987), що започаткував франшизу та приніс Warner Bros. понад 1 млрд доларів, а також “Останній бойскаут” (The Last Boy Scout, 1991) та “Довгий поцілунок на добраніч” (The Long Kiss Goodnight, 1996), за який отримав рекордні 4 млн доларів. Серед ключових робіт — співсценарій “Монстр-сквад” (The Monster Squad, 1987) з Фредом Деккером, переробка “Героя останньої дії” (Last Action Hero, 1993) та режисерський дебют “Поцілунок на прощання, постріл на пам’ять” (Kiss Kiss Bang Bang, 2005) з Робертом Дауні-молодшим. Блек блискуче зрежисував “Залізна людина 3” (Iron Man 3, 2013), що зібрала 1,2 млрд доларів і посідає 25-те місце серед найкасовіших фільмів, “Круті фараони” (The Nice Guys, 2016) з Райаном Гослінгом та Расселом Кроу, та “Хижак” (The Predator, 2018). Його стиль — лабіринтні злочинні сюжети, часто на Різдво, з проблемними героями, що еволюціонують. Кар’єра охоплює понад 20 проектів, включаючи незавершені, як “Док Севедж” та “Знищувач”, і акторські камео в “Хижаку” (1987) та “Робокопі 3” (1993).

– Нагорода за найкращий оригінальний сценарій (San Diego Film Critics Association, 2005) за “Поцілунок на прощання, постріл на пам’ять”.
– Відзнака видатного сценариста (Austin Film Festival, 2006).
– Номінація на Saturn Award за найкращий сценарій (1992) за “Останній бойскаут”.
– Номінація на Hugo Award за найкращу драматичну презентацію (2014) за “Залізна людина 3”.
– Номінація на Saturn Award за найкращу режисуру (2017) за “Круті фараони”.
– Номінація на Empire Award за найкращий оригінальний сценарій (2006) за “Поцілунок на прощання, постріл на пам’ять”.
– Номінація на Writers Guild of America Award за найкращий адаптований сценарій (1997) за “Довгий поцілунок на добраніч”.
– Номінація на Edgar Award за найкращий фільм (1992) за “Останній бойскаут”.
– Номінація на MTV Movie + TV Award за найкращий сценарій (2006) за “Поцілунок на прощання, постріл на пам’ять”.
– Номінація на Online Film Critics Society Award за найкращий оригінальний сценарій (2006) за “Поцілунок на прощання, постріл на пам’ять”.

Батьки Шейна Блека — Пол Блек, власник друкарні, та Патриція Енн Блек, домогосподарка; батько прищепив сину любов до детективів, а родина переїздила з Пенсільванії до Каліфорнії в підлітковому віці. У Блека є старший брат Террі Блек, сценарист, відомий скриптом “Гаряча погоня” (Dead Heat, 1988), де Шейн мав камео; брати близькі та співпрацювали в ранніх проектах. Шейн не одружений і не має дітей, веде приватне життя, уникаючи публічних романів чи шлюбів; у 1990-х його пов’язували з моделлю, але деталі не підтверджені. Блек близький з братом і родиною, часто згадуючи вплив батька на творчість, і фокусується на кар’єрі без сімейних обов’язків. Сьогодні він самотній, живе в Лос-Анджелесі, де підтримує зв’язки з колегами, як Джоел Сільвер та Роберт Дауні-молодший, яких називає “родиною в індустрії”. Блек уникає соцмереж і публічності, прагнучи спокою після голлівудських скандалів.

Наразі Шейн Блек, якому 64 роки, продовжує активну кар’єру режисера та сценариста, проживаючи в Лос-Анджелесі та зосереджуючись на жанровому кіно з гумором та екшном. У 2024–2025 роках він завершив зйомки та постпродакшн свого нового фільму “Грати брудно” (Play Dirty, прем’єра 1 жовтня 2025 на Prime Video), адаптації серії романів Дональда Е. Вестлейка про злодія Паркера, з Марком Волберґом та ЛаКітом Стенфілдом у головних ролях; проект продюсує Роберт Дауні-молодший через Team Downey, і Блек описав його як “пульповий нуар з кумедними поворотами”. Фільм, знятий у Середземномор’ї та Лос-Анджелесі, обіцяє возз’єднати стиль “Крутних фараонів” з елементами франшизи “Паркер”, і критики хвалять трейлер за динаміку дуету Волберґа-Стенфілда. Серед недавніх — участь у продюсерстві “Хижака” (2018) та незавершені проекти, як “Док Севедж” (Doc Savage) для Sony, де Блек планує зняти в 2026 році з Дуейном Джонсоном, та “Знищувач” (The Destroyer) для Warner Bros. Блек також веде переговори щодо ремейку “Смертельної зброї” для телебачення на HBO Max та сценарію для Marvel про “Блейд”. Окрім кіно, він викладає сценарну майстерність в UCLA, підтримує молодих сценаристів проти AI через Gauntlet Script Analysis Team (заснований у 2024), та займається благодійністю для освітніх фондів у Піттсбурзі. Блек практикує йогу та гольф для релаксації, уникає соцмереж, але в інтерв’ю Variety (жовтень 2025) поділився про натхнення від класики нуару та бажання “зробити кіно веселим знову”. Серед майбутніх — можливий спін-офф “Play Dirty” у серіал та режисура “Холодний воїн” (Cold Warrior) у 2027.