Шая Лабаф

Шая Сайд Лабаф народився 11 червня 1986 року в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, США, єдиною дитиною в родині Джеффрі Крейга Лабафа, ветерана війни у В’єтнамі, клоуна в родео та цирковому артиста, і Шейни Сайд, колишньої балерини, яка згодом стала дизайнеркою одягу та ювелірних виробів. Його ім’я Шая походить від єврейського “подарунок Бога”, а прізвище Лабаф — це гра слів від французького “le bœuf” (бик), вигадана бабусею для провокації. Дитинство Шаї було непростим: батьки розлучилися через залежність Джеффрі від наркотиків і фінансові проблеми, тому він переважно жив з матір’ю в бідному районі Echo Park, де з 10 років виступав як стендап-комік у клубах Лос-Анджелеса, щоб заробити на сім’ю. У 12 років дебютував у серіалі “The Christmas Path” (1998), а з 14 приєднався до Disney Channel, де роль Луїса Стівенса в “Even Stevens” (2000–2003) принесла йому славу дитячої зірки. Шая відвідував домашню освіту, але рано кинув школу заради кар’єри, що сформувало його як самостійного, але травмованого підлітка в Голлівуді.

Шая Лабаф — американський актор, сценарист, режисер і перформанс-артист, відомий трансформацією від дитячої зірки Disney до інтенсивних ролей у блокбастерах і арт-хаусному кіно, часто базуючись на особистих травмах. Прорив стався з роллю бунтівного Луїса Стівенса в серіалі “Even Stevens” (2000–2003), за яку він отримав “Еммі”, а в кіно — з головною роллю Стенлі Ялна у пригодницькій драмі “Дірки” (Holes, 2003). Серед найвідоміших проектів — франшиза “Трансформери” (2007–2011), де він зіграв Сема Вітвіккі, заробивши мільйони, але критикуючи серію за комерціалізацію; роль сина Індіани Джонса у “Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа” (2008); драматичний трилер “Порушення” (Disturbia, 2007) та “Орел ока” (Eagle Eye, 2008). У зрілому періоді Шая блиснув у “Ф’юрі” (Fury, 2014) як танкер у Другій світовій, номінованому на нагороди; напівавтобіографічній “Медовий хлопчик” (Honey Boy, 2019), де зіграв батька і себе, як сценарист і режисер; “Арахісове масло-фалькон” (The Peanut Butter Falcon, 2019) — інді-хіт з касою $23 млн. Він також відомий перформанс-артом з 2014 року (#IAMSORRY, #TAKEMEANYWHERE), театральним дебютом у “Henry Johnson” (2023) та ролями у “Мегалополіс” (2024) Френсіса Форда Копполи як Клодіо Пульхера. Його кар’єра поєднує комерційний успіх з ризикованими, конфронтаційними проектами, роблячи Шаю іконою “поганого хлопця” Голлівуду.

Шая Лабаф здобув премію “Денний Еммі” за найкращого виконавця в дитячому серіалі за “Even Stevens” (2003), а також BAFTA Orange Rising Star Award (2008) за внесок у кіно. За “Медовий хлопчик” (2019) номінований на Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль та отримав Special Jury Award за візію на Sundance. Серед інших досягнень — дві номінації на Young Artist Awards (2001, 2002) за “Even Stevens”, номінація на British Independent Film Award за “American Honey” (2016), визнання від London Critics’ Circle та MTV Movie Awards за “Трансформери”. У 2020 році “Арахісове масло-фалькон” принесло Audience Award на SXSW, а в 2025-му документальний “Slauson Rec” прем’єрував на Каннах, де Шая відзначився як перформанс-артист. Загалом, його нагороди підкреслюють перехід від дитячої зірковості до зрілої драматичної глибини, з нетвортом $25 млн станом на 2025 рік.

Батьками Шаї є Джеффрі Крейг Лабаф, ветеран В’єтнаму з залежністю від наркотиків, який працював клоуном і тренером курей у цирку, та Шейна Сайд, балерина єврейського походження, яка після розлучення в 1980-х виховувала сина сама, займаючись дизайном. Дитинство Шаї було хаотичним: батько часто зникав, сім’я жила в трейлері в Еко-Парку, а Шая заробляв стендапом з 10 років, щоб допомогти фінансово; він близький з обома, але у “Медовому хлопчику” зобразив травми від батька. Одружений з акторкою Міа Гот з 2016 року, після зустрічі на зйомках “Німфоманки” (2013); пара розлучилася в 2018-му, але возз’єдналася в 2020-му, коли Шая кинув зніматися через скандал з FKA twigs. У квітні 2022 року в них народилася донька Ізабель Артемісія Ірпін Лабаф, яку Шая називає “світлом життя”; родина веде приватне життя, але в січні 2025-го їх бачили разом у Пасадені, де Міа відвідувала Golden Globes. Раніше Шая мав романи з Кері Малліган (2009–2010), Міа Гот (2012–2018), FKA twigs (2018–2019, з позовом про аб’юз, врегульованим у 2025-му) та Маргарет Квалі (2020–2021). Конвертований у католицизм у 2022 році, Шая практикує з Міа, яка поділилася материнством в інтерв’ю; донька — центр їхнього світу, без планів на інших дітей, але з фокусом на стабільність після скандалів.

На листопад 2025 року Шая Лабаф активно повертається до кіно після періоду реабілітації та скандалів, проживаючи з дружиною Міа Гот та донькою Ізабель (3 роки) у Лос-Анджелесі, де практикує католицизм і перформанс-арт для балансу. У 2025-му прем’єрував у документальному “Slauson Rec” (реж. Лео Льюїс О’Ніл) на Каннах у травні, де зіграв себе в історії про його акторську лабораторію в Лос-Анджелесі 2018–2020, що розпалася через його “волатильну поведінку”; Шая підтримав реліз, назвавши його “огидним, але чесним”. У січні пара насолоджувалася рідкісним днем на Universal Studios з донькою, а Міа просувала проекти на Golden Globes. Серед актуальних — роль у драмі “Salvable” (прем’єра весна 2025) з Тобі Кеббеллом як поганий вплив на боксера, та поява в “Megadoc” — закулісся “Мегалополісу” Копполи, де розкрив конфлікт з Джоном Войтом через політику. Майбутні проекти включають трилер “Assassination” (2026, реж. Девід Мамет), голокост-драму “Angel of Death” (2026, реж. Єжи Сколімовскі) про Менгеле, вестерн “Rodeo Clown” (2026) як ув’язнений ковбой, та можливий камео в гендер-свопнутому серіалі Disney+ “Holes” (2026). Шая уникає блокбастерів, фокусуючись на інді та арт, з нетвортом $25 млн; він волонтерить для ветеранів (на честь батька), займається йогом і пише мемуари про залежність. Попри врегульований позов FKA twigs у 2025-му, Шая визнає минулі помилки, наголошуючи на сім’ї як пріоритеті, і надихає фанатів своєю вразливістю в інтерв’ю.