Сергій Сивохо

Сергій Анатолійович Сівохо народився 8 лютого 1969 року в Донецьку, Українська РСР (нині тимчасово окупована територія України). Виріс у родині металурга, з раннього віку відвідував музичну школу та опанував професію автомеханіка-водія. Після служби в армії вступив до Донецького політехнічного інституту, який закінчив за фахом інженер-металург («обробка металів тиском»). Пізніше здобув другу освіту в Донецькому інституті підприємництва за спеціальністю «менеджмент організацій» та «економіст-юрисконсульт». Кар’єру розпочав у КВК під час студентських років, що стало початком його медійного шляху. Помер 17 жовтня 2023 року в Німеччині від хронічної хвороби легень у віці 54 років.

Сергій Сівохо — видатний український шоумен, гравець КВК, актор, телеведучий, продюсер і пародист, який здобув всезагальну популярність у 1990-х роках. Почав кар’єру в команді «Збірна ДПІ» (Донецький політехнічний інститут), а згодом виступав за «Дрім-Тім», «Збірну XX століття» та «Збірну СНД», пародіюючи відомих діячів і створюючи гумористичні скетчі. Перейшовши на телебачення, вів популярні програми «Як стати зіркою!», «Прихована камера», «Моя хата скраю», «Раз на тиждень» та «На кухні» на каналах «Інтер» і «1+1». У 2011–2013 роках був креативним продюсером «Велика різниця по-українськи», а з 2015-го — членом журі та тренером «Ліги сміху» на «1+1», співпрацюючи зі студією «Квартал 95». Знімався в серіалах «33 квадратних метри» (1998–2005) та «кухні.tv» (2009–2010), а також був радіоведучим на «Мега-радіо» та «Радіо П’ятниця». У політичній кар’єрі (2019–2020) обіймав посаду радника секретаря РНБО з питань реінтеграції Донбасу, ініціювавши «Національну платформу примирення та єдності», що викликало суперечки. Його творчість відзначалася гумором, сатирою та фокусом на регіональних проблемах, роблячи його символом донецького гумору в українському шоу-бізнесі.

– Нагорода «Кращий шоумен «Останкіно»» (1990) за внесок у телевізійний гумор.
– Третє місце на парламентських виборах 2019 року від партії «Слуга народу» (округ №49, Донецька область).
– Призначення радником секретаря РНБО (2019–2020) за заслуги в реінтеграції Донбасу.
Крім того, Сівохо відзначався як один із найпопулярніших КВКшників СРСР, з мільйонами глядачів, і активно підтримував благодійні ініціативи для ветеранів та дітей Донбасу.

Сергій Сівохо походить з сім’ї металурга в Донецьку, де деталі про батьків тримаються в приваті, але відомо, що вони підтримували його творчі прагнення з юності. Одружений з Тетяною Сівохо, з якою познайомився на телебаченні в 1990-х — вона працювала ведучою новин; шлюб тривав понад 25 років до його смерті, і подружжя відзначало срібне весілля в 2021 році без серйозних криз. У 2000 році в них народився син Савва (Сава) Сергійович Сівохо, якого Сергій називав своєю копією та партнером у бізнесі; хлопець захоплювався комп’ютерними іграми та планував геймінг-проєкт, але веде непублічний спосіб життя. Сім’я рідко з’являлася на публіці — Сівохо приховував близьких понад 15 років, публікуючи лише рідкісні спільні фото в соцмережах. Після окупації Донецька родина переїхала до Києва, а на момент смерті перебувала в Німеччині, де проходив лікування. Тетяна після народження сина залишила кар’єру, присвятивши себе дому, і стала опорою для чоловіка в медійних та політичних викликах. Ходили непідтверджені чутки про доньку Марію, але офіційно дітей двоє; родина уникала скандалів, фокусуючись на приватності та підтримці одне одного під час війни. Наразі вдова та син проживають за кордоном, зберігаючи пам’ять про Сергія через сімейні традиції.

Сергій Сівохо пішов з життя 17 жовтня 2023 року в Німеччині від хронічної хвороби легень та поліорганної недостатності, тому станом на грудень 2025 року його діяльність припинилася. Після скандалів 2020 року (зокрема, сутички на презентації платформи примирення) він призупинив публічну активність, зосередившись на лікуванні та сім’ї; з 2022-го зник з медіа через повномасштабне вторгнення, але підтримував ЗСУ приватними донатами. У 2023 році перед смертю проходив терапію в клініках Європи, де родина оселилася тимчасово. Спадщина Сівохо живе в архівах «Ліги сміху» та «Кварталу 95», де його епізоди переглядають мільйони; у 2024–2025 роках колеги, як Володимир Зеленський та Дмитро Гордон, згадували його в інтерв’ю як «легенду гумору Донбасу». Сини та дружина ведуть закритий спосіб життя за кордоном, не коментуючи публічно, але Савва продовжує сімейний бізнес у геймінгу. Серед «майбутніх проектів» — посмертний документальний фільм про КВК-епоху (анонс на 2026, Суспільне ТБ), де архівні записи Сівохо стануть основою. Його гумор про регіональні реалії надихає молодих коміків, а платформа примирення, попри критику, вплинула на дискусії про реінтеграцію. Родина планує меморіальний концерт у Києві (2026), щоб вшанувати внесок у українську культуру. Сівохо залишився символом переходу від радянського гумору до незалежного шоу-бізнесу, з акцентом на мир та єдність.