Сергій Борденюк

Сергій Григорович Борденюк – український кінооператор, кіноакадемік, який народився 26 квітня 1962 року в місті Чернівці. Він є видатним діячем українського кінематографу, відомим своєю майстерністю та внеском у розвиток операторського мистецтва. У 1985 році він закінчив КГІТІ імені І.К. Карпенко-Карого. Борденюк працював оператором-постановщиком у численних документальних та ігрових фільмах.

Сергій Борденюк відомий своїми роботами над фільмами: «Казка старого мельника», «Урсус», «Чорна квітка», «Вінчання зі смертю», «Обітниця», «Смертельні макарони або Помилка професора Бугенсберга» та багатьма іншими. Він створив понад 50 документальних та ігрових фільмів. Особливо відзначається його робота над документальним проєктом «SHOAH. Visual history foundation», за який він отримав сертифікат визнання від Стівена Спілберга.

Сергій Борденюк отримав численні нагороди та відзнаки за свій внесок у кінематограф, серед яких Орден Святого князя Володимира ІІІ ступеня (2002) та Серебряну медаль Академії мистецтв (2012). Він також має звання заслуженого діяча мистецтв України.

Сергій Борденюк одружений з Ліаною Юріївною (Олененко), і у них є двоє дітей: дочка Ольга та син Сергій. Він цінує свою родину та часто згадує про них у інтерв’ю. Сімейні цінності відіграють важливу роль у його житті.

Сергій Борденюк є секретарем Союзу кінематографістів України, членом експертної ради Держкіно України та увійшов до правління Української кіноакадемії. Він також є членом Європейської гільдії операторів «IMAGO». Останніми його роботами є фільми «Формула щастя» (2020) та «Жива вода» (2019). Він продовжує активно працювати у кінематографі, вносячи свій внесок у розвиток українського кіно.