Савєлій Крамаров

Савелій Вікторович Крамаров народився 13 жовтня 1934 року в Москві, РРФСР (нині Росія), в єврейській родині. Його батько, відомий адвокат Віктор Савелійович Крамаров, був репресований у 1938 році, а мати Бенедикта (Бася) Соломонівна Волчек померла від раку, коли Савелію було 16 років. Після смерті матері він виховувався у родичів, переважно у дядька. Дитинство пройшло в складних умовах через сталінські репресії та війну, але Савелій рано виявив акторський талант і любов до кіно.

Савелій Крамаров — радянський і американський актор кіно та театру, один з найпопулярніших комічних акторів СРСР 1960–1970-х років. Він зіграв понад 40 ролей у радянських фільмах, часто ексцентричних і добродушних персонажів: Косий у «Джентльмени удачі» (1971), Федька у «Іван Васильович змінює професію» (1973), Петя у «Неуловимі месники» (1966), ролі в «Афоня» (1975), «Міміно» (1977), «Большая перемена» (1972). Після еміграції до США в 1981 році знявся в голлівудських фільмах: «Москва на Гудзоні» (1984), «2010: Рік контакту» (1984), «Червона спека» (1988), «Танго і Кеш» (1989). Його фірмова косоокість і широка посмішка зробили його улюбленцем мільйонів глядачів.

Савелій Крамаров отримав звання Заслуженого артиста РСФСР у 1974 році. Йому пропонували Народного артиста СРСР в обмін на відмову від еміграції, але він відхилив пропозицію. Після від’їзду з СРСР його ім’я вирізали з титрів фільмів, але з початком перебудови воно повернулося. Великих міжнародних нагород немає, але його внесок у комедійне кіно високо оцінений шанувальниками та критиками.

Батько Савелія — Віктор Савелійович Крамаров, адвокат, репресований і помер у засланні в 1951 році. Мати — Бенедикта Соломонівна Волчек, померла від раку в 1950 році. Після смерті батьків Савелія виховували дядько та інші родичі. Актор був одружений чотири рази: перша дружина — Людмила (з ГІТІСу, шлюб нетривалий), друга — Марія (цивільний шлюб 13 років, донька померла в немовляті), третя — Марина (Фаїна) Зборовська (з 1986 року, донька Бенедикта-Бася, нар. 1988), четверта — Наталя Сирадзе (з 1994 року, на 21 рік молодша, шлюб тривав пів року до смерті). Савелій мав одну живу доньку Басю від третього шлюбу. Він цінував приватність і рідко говорив про родину публічно.

Савелій Крамаров помер 6 червня 1995 року в Сан-Франциско, США, у віці 60 років від ускладнень після операції з видалення пухлини кишечника (рак, інсульт). Він емігрував до США в 1981 році через єврейське походження та бажання свободи, але там грав переважно другорядні ролі російських персонажів. Його радянські фільми стали класикою і регулярно показуються на ТБ та стрімінгах. У 1992 та 1994 роках відвідував Росію, знімався в «Насті» Георгія Данелії. Спадщина Крамарова — образи добрих, смішних «простих людей» — надихає нові покоління акторів і глядачів. Документальні фільми та мемуари зберігають пам’ять про нього як про короля епізоду радянського кіно.