Сара Полсон

Сара Кетрін Полсон народилася 17 грудня 1974 року в Тампі, штат Флорида, США, у родині середнього класу з корінням у Флориді та Мені. Вона є дочкою Кетрін Гордон (дівоче прізвище Долкатер), яка працювала офіціанткою та письменницею, і Дугласа Лайла Полсона II, бізнесмена; батьки розлучилися, коли Сарі було п’ять років, після чого вона з матір’ю та молодшою сестрою переїхала до Нью-Йорка, де родина стикнулася з фінансовими труднощами і перебувала під наглядом соціальних служб. Дитинство Полсон пройшло в Брукліні, де вона відвідувала школу для обдарованих дітей P.S. 29 та Berkeley Carroll School, а згодом, завдяки стипендії, вступила до престижної Fiorello H. LaGuardia High School of Music & Art and Performing Arts, де вивчала драму. Ще школяркою Сара почала грати в театральних постановках, а після закінчення школи вступила до American Academy of Dramatic Arts, де відточила акторські навички; у 1990-х роках вона дебютувала на телебаченні в серіалі “American Gothic” (1995–1996), що стало початком її кар’єри.

Сара Полсон — видатна американська актриса, продюсерка та режисерка, відома своєю версатильністю в театрі, кіно та на телебаченні, де вона майстерно втілює складних, часто неприємних персонажів, від жахів до історичних драм. Її кар’єра розпочалася на бродвейській сцені з ролей у “The Glass Menagerie” (2005) Теннессі Вільямса навпроти Джессіки Лендж та “Collected Stories” (2010) Дональда Маргуліса, але прорив стався на телебаченні з роллю Гарріет Гейз у ситкомі “Studio 60 on the Sunset Strip” (2006–2007), за яку вона отримала номінацію на “Золотий глобус”. Глобальну славу принесла співпраця з Райаном Мерфі: з 2011 року Полсон знялася в дев’яти сезонах антології “American Horror Story”, граючи різноманітні ролі — від примарних медіумів до з’єднаних близнюків, — що принесло п’ять номінацій на “Еммі” та дві нагороди Critics’ Choice. У 2016 році її втілення прокурора Марсії Кларк у “The People v. O. J. Simpson: American Crime Story” стало тріумфом, заробивши “Еммі”, “Золотий глобус” та інші нагороди, роблячи її першою актрисою, яка виграла всі п’ять основних премій за одну роль у рік. Серед ключових кінопроектів — “12 років рабства” (2013) Стіва МакКвіна, “Керол” (2015) Тодда Хейнса навпроти Кейт Бланшетт, “Пост” (2017) Стівена Спілберга, “Скло” (2019) М. Найта Ш’ямалана та “Біжіть” (2020). Нещодавно Полсон повернулася на Бродвей у “Appropriate” (2023) Брендена Джейкобса-Дженкінса, де зіграла Тоні, а в 2024 році здобула “Тоні” за найкращу жіночу роль; вона також продюсує проекти, як “Ratched” (2020), та режисувала епізоди “American Horror Story”.

Сара Полсон — лауреатка численних престижних нагород, серед яких Primetime Emmy Award за найкращу головну жіночу роль у мінісеріалі (“The People v. O. J. Simpson: American Crime Story”, 2016), Golden Globe Award за найкращу жіночу роль у мінісеріалі чи телефільмі (та ж роль, 2017), Tony Award за найкращу жіночу роль у п’єсі (“Appropriate”, 2024). Вона також здобула Critics’ Choice Television Award двічі (за “American Horror Story: Asylum” 2013 та “American Crime Story” 2016), Screen Actors Guild Award (2017), Television Critics Association Award (2016). Серед номінацій — дев’ять на Primetime Emmy (включаючи за “American Horror Story”, “Impeachment: American Crime Story” 2021 та “Mr. & Mrs. Smith” 2024), чотири на Golden Globe, дві на Tony (за “The Glass Menagerie” 2005 та “Appropriate”), а також BAFTA TV Award та Satellite Award. Інші досягнення включають Drama Desk Award за “Appropriate” (2024), Outer Critics Circle Award (2024) та визнання від Time як однієї з 100 найвпливовіших людей світу (2017). Загалом понад 60 нагород і 100 номінацій, що підкреслюють її статус провідної актриси сучасності.

Батьки Сари Полсон — Кетрін Гордон (уроджена Долкатер), письменниця та колишня дебютантка, яка після розлучення працювала офіціанткою, і Дуглас Лайл Полсон II, бізнесмен; розлучення сталося, коли Сарі було п’ять, і мати з дочками переїхала до Нью-Йорка, де родина боролася з бідністю, а Кетрін (нині 85 років) залишається близькою опорою для доньки. У Полсон двоє сестер: молодша повнорідна Ліз Полсон (продюсерка, відома роботою над “The Morning Show”), з якою Сара виросла в Брукліні, та старша напівсестра Рейчел Полсон (від першого шлюбу батька), актриса та колумністка, яка знімалася в “Dating Zoe” та “Eastsiders” і інтерв’ювала сестру. Батько Дуглас (нині 88 років) залишився в Тампі з Рейчел, але Сара підтримує з ним зв’язок, описуючи родину як джерело сили; дідусі та бабусі мали творче коріння, що вплинуло на її вибір професії. Щодо особистого життя, Полсон відкрито лесбійка і з 2015 року в стосунках з актрисою Голланд Тейлор (82 роки, відома ролями в “Two and a Half Men”), яка на 32 роки старша; пара познайомилася в 2005 році, але роман почався пізніше, і вони живуть разом у Нью-Йорку, уникаючи шлюбу через різницю у віці, але підкреслюючи глибоку любов та підтримку. Раніше Сара мала романи з чоловіками, як драматург Трейсі Леттс (2004–2009) та актриса Черрі Джонс (2005), але з Тейлор відома своєю прихильністю; дітей немає, і Полсон у інтерв’ю висловила сумніви щодо материнства через кар’єру, але любить племінників від сестер. Родина для неї — це мережа підтримки: Ліз часто співпрацює професійно, а Рейчел — натхнення для творчості.

На листопад 2025 року Сара Полсон, якій виповнилося 50, перебуває на піку кар’єри, балансуючи між зйомками, продюсерством та театром, з фокусом на колабораціях з Райаном Мерфі та новими драматичними ролями. Нещодавно прем’єрував серіал Hulu “All’s Fair” (4 листопада 2025), юридична драма від Мерфі, де Полсон грає Каррінгтон Лейн поряд з Кім Кардаш’єн, Гленн Клоуз та Неомі Воттс — вона також виконавча продюсерка, і проект уже хвалять за сатиру на голлівудські суди та жіночу динаміку. У жовтні 2025 Полсон з’явилася в гостьовій ролі в “The Bear” (FX), додаючи комедійний шар до свого резюме, а влітку завершила зйомки епізоду “American Horror Story” сезону 13 (реліз 2026), де повертається як ключовий персонаж у новій антології жахів. Серед поточних робіт — головна роль у серіалі Netflix “Sex Act” (розробка Лени Данем, прем’єра 2026), де Полсон втілює координаторку інтимності, яка ніколи не цілувалася, — вона зірка та виконавча продюсерка, проект фокусується на ЛГБТК+ темах. У пре-продакшені — біопік “Ethel” (2026) про диригентку Етел Старк, де Полсон грає Медж Боун, соціалітку, що прагне більше за чайні вечірки; анімаційна “Untamed” (2026, один епізод); мінісеріал “Monsters: Lizzie Borden” (2026) про серійну вбивцю; та “The Way Down” (розробка) про Гвен Шемблін. Театральні плани включають участь у “Clybourne Park” (адаптація п’єси, пре-продакшен) та можливий камбек на Бродвей після успіху “Appropriate”. Полсон продовжує активізм: підтримує ЛГБТК+ права через GLAAD, бореться з расизмом у Голлівуді та менторує молодих акторів; у 2025 році її чистий прибуток оцінюють у $12 млн, з акцентом на продюсерські ролі. Вона ділиться життям з Голланд Тейлор у Нью-Йорку, насолоджуючись балансом кар’єри та приватності, і планує нові проекти, що підкреслюють жіночу силу та трансформацію.