Саллі Філд

Саллі Філд народилася 6 листопада 1946 року в Пасадені, Каліфорнія, США. Вона є дочкою акторки Маргарет Філд (уроджена Морлан) та фармацевта Річарда Драйдена Філда, який служив в армії під час Другої світової війни. Батьки розлучилися в 1950 році, коли Саллі було чотири роки, після чого мати вийшла заміж за каскадера та актора Джока Махоуні, і в них народилася дочка Принцесса О’Махоуні. Саллі виросла в родині, пов’язаній зі шоу-бізнесом, що з дитинства оточувало її атмосферою кіно та телебачення, формуючи інтерес до акторської професії.

Саллі Філд — американська акторка, відома своєю кар’єрою в кіно, телебаченні та театрі, яка триває понад шість десятиліть. Кар’єру розпочала в 1960-х з телесеріалів «Гіджет» (1965–1966), «Летюча черниця» (1967–1970) та «Дівчина з чимось особливим» (1973–1974), які принесли їй популярність як юної зірки комедій. Прорив у драмі стався з роллю в телевізійному фільмі «Сібіл» (1976), де вона втілила жінку з роздвоєнням особистості, а згодом здобула Оскар за роль профспілкової активістки в «Норма Рей» (1979) та Оскар за образ вдови в депресії в «Місця в серці» (1984). Серед найвідоміших проектів — ролі в комедіях «Смокі і Бандит» (1977), «Сталеві магнолії» (1989), «Місіс Даутфайр» (1993), драмі «Форрест Ґамп» (1994) як мати Форреста, а також Мері Тодд Лінкольн у «Лінкольні» (2012) Стівена Спілберґа. На телебаченні вона блищала в серіалах «Залишитися в живих» (ER, 2000–2006) та «Брати й сестри» (2006–2011), а в театрі повернулася з роллю в «Скляній зоопарку» (2017), за яку номінована на Тоні. Загалом, Філд знялася в понад 50 фільмах і серіалах, часто граючи сильних матріархів чи незалежних жінок, і також пробувала себе як режисерка та продюсерка.

Саллі Філд — лауреатка двох премій Оскар: за найкращу жіночу роль у «Норма Рей» (1979) та «Місця в серці» (1984), а також номінацій за «Лінкольн» (2012) та «Країна відсутності» (1981). Тричі нагороджена Прайм-тайм Еммі: за «Сібіл» (1976), гостьову роль у «Залишитися в живих» (2001) та головну роль у «Брати й сестри» (2007). Має дві Золоті Глобуси, премію Гільдії кіноакторів (SAG), премію Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль (1984), номінації на Тоні (2017) та BAFTA. У 2014 році отримала зірку на Голлівудській алеї слави, Національну медаль мистецтв, у 2019 — Почесну нагороду Кеннеді-центру, а в 2023 — Нагороду за життєві досягнення SAG. Також нагороджена Human Rights Campaign Ally for Equality (2012) за підтримку прав ЛГБТ.

Саллі Філд народилася в сім’ї акторки Маргарет Філд та фармацевта Річарда Драйдена Філда, які розлучилися в 1950 році; мати згодом вийшла заміж за актора Джока Махоуні, від якого в Саллі з’явилася зведена сестра Принцесса О’Махоуні. Батько Річард помер у 1993 році, мати Маргарет — у 2011-му. У Саллі є брат Рік Філд, з яким вона близька з дитинства. Саллі була одружена двічі: першим шлюбом з 1968 по 1975 рік з актором Стівеном Крейгом, від якого народилися сини Пітер Крейг (нар. 1969, сценарист) та Елі Крейг (нар. 1972, режисер). Другим шлюбом з 1984 по 1994 рік з продюсером Аланом Ґрейсманом, від якого в 1987 році народився син Семюел Ґрейсман. У 1976–1980 роках мала романтичні стосунки з актором Бертом Рейнольдсом, які вона описала в мемуарах як складні. Саллі має п’ять онуків від синів Пітера та Елі, і пишається роллю бабусі, часто ділячись сімейними цінностями в інтерв’ю. Родина залишається її опорою, хоча Філд тримає приватне життя подалі від публічності.

Наразі, у 79 років, Саллі Філд продовжує активну кар’єру, зосереджуючись на драматичних ролях у кіно та телебаченні, а також на соціальній активності. У 2023 році вона знялася в спортивній комедії «80 на Бреді» (80 for Brady), де зіграла разом з Джейн Фонда та Лілі Томлін, а також з’явилася в серіалі «80 на Бреді» як продюсерка. У 2024 році Філд опублікувала мемуари «In Pieces», які стали бестселером, де вона розкрила травматичні аспекти дитинства та кар’єри, отримавши схвальні відгуки за чесність. Акторка проживає в Лос-Анджелесі, де проводить час з родиною, онуками та займається благодійністю, зокрема кампанією «Rally with Sally» проти остеопорозу, з яким сама бореться з 2005 року. Нещодавно, у 2025 році, вона приєдналася до просвітницьких програм Голлівуду щодо здоров’я жінок та прав ЛГБТ, а також знялася в епізодах серіалу Netflix «Maniac» (ретроспектива). Щодо майбутніх проектів, Філд анонсувала участь у біографічній драмі про Едіт Піаф на HBO у 2026 році, де зіграє матір співачки, та повернення на Бродвей з новою постановкою. Вона активно веде Instagram з понад 200 тисячами підписників, де ділиться роздумами про старіння, фемінізм та мистецтво, маючи лояльну аудиторію. Попри вік, Саллі наголошує на важливості роботи для психічного здоров’я, уникаючи ролей стереотипних бабусь і фокусуючись на складних персонажах. Її кар’єра триває без пауз, з акцентом на натхнення молодих акторів та соціальні зміни. Загалом, Філд залишається іконою Голлівуду, поєднуючи творчість з родинним життям.