Римма Зюбіна

Римма Анатоліївна Зюбіна народилася 23 серпня 1971 року в місті Ужгород на Закарпатті. Її батько, військовий за професією, походив із Сумщини, а мати — із Чернігівщини. Через службу батька родина проживала в Угорщині з 3 до 7 років, де Римма вперше відчула покликання до акторства, спостерігаючи за грою сестри в театральній постановці. З дитинства дівчина займалася балетом, відвідувала музичну школу та дитячі театральні гуртки, що сформувало її творчий шлях.

Римма Зюбіна — видатна українська акторка театру і кіно, телеведуча та громадська активістка. Вона дебютувала в кіно 1992 року, виконавши головну роль у фільмі «Про шалене кохання, снайпера та космонавта», що стало початком її успішної кар’єри з понад 90 ролями в кіно та телефільмах. Серед найвідоміших проектів — головна роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці» (2016), який здобув міжнародне визнання та шість нагород «Золота Дзиґа». У театрі Зюбіна зіграла понад 50 ролей, співпрацюючи з трупами Театру юного глядача, Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, «Сузір’я», «Браво» та іншими. Як телеведуча, вона вела дитячі програми «Еники-Беники» та «Лего-Експрес» на УТ-1. Акторка брала участь у міжнародних фестивалях, таких як Единбурзький театральний фестиваль та Каїрський міжнародний фестиваль. У 2014 році вона першою серед українських актрис відмовилася від співпраці з російськими проектами.

– «Золота Дзиґа» (2017) у номінації «Найкраща акторка» за роль у фільмі «Гніздо горлиці».
– Двічі лауреатка театральної премії «Київська пектораль».
– Приз Журі Міжнародного кінофестивалю в Мумбаї (Індія) за «Гніздо горлиці».
– Відзнака журі 65-го Міжнародного кінофестивалю Мангейм-Гайдельберг (Німеччина) за видатну роль.
– «Золотий Дюк» Одеського міжнародного кінофестивалю (2016) у номінації «Найкращий український повнометражний фільм» («Гніздо горлиці»).
– Премія за найкращу роль на фестивалі театрів для дітей та юнацтва (1992) за роль Бетсі у «Волшебних башмачках».
Принципово відмовилася від звання «Заслужена артистка України», вважаючи його радянським пережитком.

Батько Римми Зюбіної був військовим, уродженцем Сумщини, де він народився та виріс у скромній родині. Мати походила з Чернігівщини, і саме вона прищепила доньці любов до культури та мистецтва. У родині є молодша сестра Лариса, яка народилася в Чернівцях і обрала науковий шлях, ставши кандидатом технічних наук; її участь у театральній виставі «Попелюшка» надихнула Римму на акторську кар’єру. Через службу батька родина переїжджала, зокрема до Угорщини, де Римма провела дитинство з 3 до 7 років. У шлюбі з театральним режисером Станіславом Мойсеєвим акторка перебуває понад 20 років; вони познайомилися на роботі, і їхні стосунки стали міцним партнерством як у творчості, так і в житті. Станіслав Мойсеєв очолював Київський Молодий театр та Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, а Римма часто грала в його постановках. У подружжя є дорослий син Данило, який у 2025 році добровільно приєднався до Збройних Сил України, ставши військовим кореспондентом; акторка пишається ним, але турбується як мати. Родина Зюбіної завжди була близькою, і підтримка близьких допомогла їй подолати виклики кар’єри та війни.

Наразі Римма Зюбіна активно грає в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, де готується до прем’єри вистави «Дещо дивне сталося зі мною» (2025) у ролі Світлани під режисурою Дмитра Собчука-Сухолиткого. Акторка продовжує волонтерську діяльність, зокрема грає на волонтерських засадах у переміщеному Луганському обласному театрі та організовує флешмоб #немовчи проти харасменту в 2025 році. Вона є президентом фестивалю дитячого кіно «ФільмФестБук» у «Буковель-Артек», де підтримує молодих талантів. У кіно Зюбіна знялася в проектах 2023–2025 років, таких як «Батьківські збори» (роль Антоніни), «Сонечко» (роль матері Ганни) та «Смак свободи» (роль матері Варвари), а також працює над адаптацією «Погані дороги» як акторське волонтерство. Громадська активістка підтримує зв’язок з політиками, як-от Андрієм Єрмаком, але відмовилася від пропозиції стати мером Ужгорода через неготовність до відповідальності. У 2025 році брала участь у Радіодиктанті національної єдності, читаючи текст, та соціальному проекті «Class Act: Схід – Захід». Серед майбутніх планів — нові театральні прем’єри, такі як «Вороги. Історія любові» у Театрі ім. Заньковецької, та кіно про війну, де акторка прагне розповідати правду про українську стійкість. Незважаючи на труднощі, включаючи проблеми зі здоров’ям та низьку театральну зарплату, Зюбіна залишається натхненною, фокусуючись на проектах, що мають соціальне значення, та підтримці ЗСУ через сина-кореспондента.