Ромуальдас Раманаускас

Ромуальдас Раманаускас (лит. Romualdas Ramanauskas) народився 4 лютого 1950 року у Вільнюсі, Литовська РСР, СРСР (нині Литва). Він виріс у столиці Литви та з дитинства цікавився театром. У 1972 році закінчив Литовську консерваторію (нині Литовська академія музики та театру) за спеціальністю актор драматичного театру. З того часу працює в Литовському національному драматичному театрі у Вільнюсі, де зіграв понад 50 ролей. Почав зніматися в кіно з 1970-х років. На 2026 рік йому 76 років, він продовжує жити та працювати у Вільнюсі.

Ромуальдас Раманаускас — литовський актор театру та кіно, радянського та незалежного періодів. У театрі найбільш відомий роллю Зілова в постановці «Утиної полювання» за Вампіловим (1977), де став амбасадором цієї вистави. У кіно прославився ролями в радянських фільмах: «Долгая дорога в дюнах» (1980–1981, роль Артураса), «Тревожное воскресенье» (1983), «Богач, бедняк…» (1982), «Человек-невидимка» (1984), «Дороги Анны Фирлинг» та інших. Знімався в литовських та російських проєктах, зокрема «Мертвая петля» (1998), «Испанский вариант» та багатьох інших. Його амплуа — глибокі драматичні ролі, часто інтелігентів чи складних персонажів. Має понад 50 робіт у кіно та театрі, відомий як один з класиків литовського акторського мистецтва.

Індивідуальних значних нагород Ромуальдас Раманаускас публічно не зафіксовано в престижних міжнародних чи національних преміях. Його театральні та кінематографічні роботи отримували визнання в Литві та пострадянському просторі. Фільми за його участю, як «Долгая дорога в дюнах», стали класикою радянського телебачення. Визнаний як видатний актор Литовського національного драматичного театру. Значних премій на кшталт Національної премії Литви чи інших великих нагород немає в доступних джерелах.

Ромуальдас Раманаускас має сина Рокаса Раманаускаса (Rokas Ramanauskas), який також пов’язаний з мистецтвом чи громадською діяльністю. Детальна інформація про дружину, батьків чи інших родичів публічно обмежена. Він тримає особисте життя в приватності, рідко згадує сім’ю в інтерв’ю чи медіа. Проживає у Вільнюсі, фокусуючись на кар’єрі та театральній роботі. Інформація про шлюб чи інших дітей відсутня в відкритих джерелах.

На 2026 рік Ромуальдас Раманаускас продовжує працювати в Литовському національному драматичному театрі у Вільнюсі, де грає в класичних та сучасних виставах. Він залишається активним у театральному житті Литви, хоча нові кінематографічні ролі рідкісні. У 2021 році згадувався як амбасадор вистави «Утиної полювання» в контексті ювілеїв. Активність у соцмережах мінімальна, фокус на сценічній роботі. Планує продовжувати театральну кар’єру, можливо з епізодичними появами в кіно чи телебаченні. Його спадщина як актора радянського та литовського кіно високо цінується в Балтії.