Роберто Беніньї

Роберто Реміджіо Беніньї народився 27 жовтня 1952 року в Манчано-Ла-Мізерікордія, маленькому селі поблизу Кастільйон-Фіорентіно в Тоскані, Італія. Його батько Реміджіо Беніньї був цеглярем, теслею та фермером, а мати Ізоліна Папіні — ткалею. Батько пережив ув’язнення в нацистському концтаборі Берген-Бельзен під час Другої світової війни, і його гумористичні розповіді про ці події сильно вплинули на сина. Роберто коротко відвідував єзуїтську семінарію у Флоренції, працював помічником фокусника, а потім приєднався до підпільної театральної групи в Римі. З 1970-х він здобув популярність завдяки імпровізаційним монологам на телебаченні та в театрі, а згодом став міжнародною зіркою.

Роберто Беніньї — італійський актор, режисер, сценарист і комік, відомий своєю експресивною мімікою, фізичним гумором та поєднанням комедії з глибокими темами. Він прославився фільмами, де часто виступав у потрійній ролі (актор, режисер, сценарист): Tu mi turbi (1983), Non ci resta che piangere (1984), Johnny Stecchino (1991), Il mostro (1994). Пік слави — La vita è bella (Життя прекрасне, 1997), де він зіграв Гвідо, який перетворює концтабір на гру для сина. Фільм став світовим хітом. Серед інших робіт — Down by Law (1986), Night on Earth (1991) Джима Джармуша, To Rome with Love (2012) Вуді Аллена, Pinocchio (2019) Маттео Гарроне (роль Джеппетто). Беніньї також відомий читаннями Данте (TuttoDante) та поетичними виступами.

Роберто Беніньї має два «Оскари»: за найкращу чоловічу роль (перший для неангломовного актора) та найкращий іноземний фільм за La vita è bella (1999). Фільм також здобув Гран-прі Каннського фестивалю (1998). Він має Почесного Золотого лева Венеційського кінофестивалю (2021) за внесок у кіно, численні італійські премії David di Donatello, BAFTA номінації та інші визнання. Його роботи часто відзначаються за гумор, гуманізм та сміливість у трактуванні важких тем.

Роберто Беніньї одружений з акторкою та продюсеркою Ніколеттою Браскі з 26 грудня 1991 року — шлюб триває понад 30 років. Вони познайомилися 1980 року, і Ніколетта часто знімається в його фільмах (La vita è bella, Johnny Stecchino, Il mostro тощо), граючи ролі його дружини чи партнерки. Дітей у пари немає. Родина живе в Італії, веде відносно приватне життя, але Беніньї часто згадує про кохання та підтримку дружини в інтерв’ю. Його батьки померли 2004 року, а сімейні історії (особливо батькові) стали основою для творчості.

Роберто Беніньї, якому 73 роки, продовжує виступи та творчу діяльність, хоча останні роки менш активний у великому кіно. Його останній значний фільм — Pinocchio (2019) Маттео Гарроне, де він зіграв Джеппетто. Він проводить театральні читання Данте (TuttoDante), поетичні вечори та телевізійні появи в Італії. Беніньї отримував нагороди за внесок (Золотий лев 2021), бере участь у фестивалях та промоціях італійського кіно. Він живе в Італії з дружиною, зберігає енергію та гумор, надихаючи покоління своєю філософією радості та оптимізму навіть у складні часи. Нових великих фільмів на 2025–2026 не анонсовано, але його спадщина залишається живою через класичні роботи.