Роберт Патрік

Роберт Гаммонд Патрік народився 5 листопада 1958 року в Мерієтті, штат Джорджія, США. Він є найстаршим з п’яти дітей у сім’ї, де мати працювала офісним менеджером, а батько — банківським менеджером; сім’я часто переїжджала між Бостоном, Дейтоном, Детройтом та Клівлендом через роботу. Патрік виростав у військовій традиції — його дідусь служив у Першій та Другій світових війнах, а також у Корейській війні, що сформувало його повагу до армії. У школі він грав у футбол, отримавши стипендію до Університету штату Міссурі, але покинув навчання після першого курсу через драматичний клас, що запалило інтерес до акторства. У 1970-х переїхав до Нью-Йорка, де навчався в акторській студії Лі Страсберга, а згодом оселився в Лос-Анджелесі, починаючи з оф-Бродвею та реклами.

Роберт Патрік — американський актор, відомий ролями антагоністів, військових та правоохоронців у блокбастерах і серіалах, часто з інтенсивною фізичною присутністю та харизмою лиходія. Його прорив стався у 1991 році з роллю T-1000, безжального робота-термінатора у “Термінатор 2: Судний день” (Terminator 2: Judgment Day) Джеймса Камерона поряд з Арнольдом Шварценеггером, що зробило його іконою sci-fi та принесло статус зірки. Серед знакових проектів — викрадач Тревіс Волтон у містичному “Вогонь у небі” (Fire in the Sky, 1993), директор ФБР у “Факультеті” (The Faculty, 1998), полковник Том Райан у серіалі “Однік” (The Unit, 2006–2009) та агент Кейб Галло у “Скорпіон” (Scorpion, 2014–2018). На телебаченні прославився як агент ФБР Джон Доґгетт у “Секретних матеріалах” (The X-Files, 2000–2002), замінивши Девіда Духовни; також знявся в “Сопрано” (The Sopranos, 2001) як Девід Скатіно, “Майанах M.C.” (Mayans M.C., 2018–2021) та озвучив персонажів у “Аватар: Легенда про Аанга” (Avatar: The Last Airbender, 2005). Нещодавні роботи включають роль шерифа Вільяма Макдавелла у приквелі “Жовтого каменю” — “1923” (1923, 2022–2025) з Гаррісоном Фордом та Гелен Міррен, лиходія Авґґі Сміта / Білий Дракон у “Миротворці” (Peacemaker, 2022–дотепер) з Джоном Сіною, та епізоди у “Ходячих мерцях” (The Walking Dead, 2021). Патрік також знявся в “Гангстерському загоні” (Gangster Squad, 2013), “Лестер” (Lovelace, 2013) та “Міст до Терабітії” (Bridge to Terabithia, 2007). Його кар’єра охоплює понад 150 проектів, від комедійних камео до драматичних ролей, з акцентом на теми патріотизму та виживання.

Роберт Патрік — лауреат премії Saturn Award за найкращого актора на телебаченні за роль Джона Доґгетта у “Секретних матеріалах” (2001), що стало ключовим визнанням його телевізійної кар’єри. Серед інших досягнень — номінація на Saturn Award за найкращу роль другого плану у “Термінатор 2: Судний день” (1992); MTV Movie Award за найкращого лиходія у тій же франшизі (1992); премія Jury Award на ShoWest Convention як найкращий актор другого плану (1992). У 2023 році номінований на Critics’ Choice Super Awards за найкращого лиходія у серіалі за “Миротворця”. Патрік також отримав визнання від Screen Actors Guild Award за ансамбль у “Сопрано” (2002) та введення до Online Film & Television Association Hall of Fame (2019). Загалом, має 1 перемогу та понад 10 номінацій, включаючи BAFTA та Golden Globe за “Мис страху” (Cape Fear, 1991, номінація як частина касту).

Роберт Патрік походить з родини з військовими традиціями: дідусь служив у Першій та Другій світових війнах, а також у Корейській, що надихнуло його на підтримку армії через USO-тури. Батько помер рано, а мати виховувала п’ятьох дітей самостійно, навчаючи стійкості; Патрік близький з братами та сестрами, зокрема з молодшим братом Річардом Патріком, гітаристом Nine Inch Nails та фронтменом Filter, з яким ділить музичні інтереси. У 1990 році Роберт одружився з акторкою Барбарою Гупер, з якою познайомився до слави; пара разом понад 35 років, часто знімається разом, як у “Секретних матеріалах” та “Zero Tolerance” (1994), і має двох дітей — сина Семюела Патріка (нар. 1993) та доньку Остіна Патрік (нар. 2002), які тримають приватне життя подалі від шоу-бізнесу. Патрік часто згадує дружину як “якір” у кар’єрі, а дітей — як мотивацію для ролей батька; сім’я живе в Лос-Анджелесі, де Роберт володіє дилерством Harley-Davidson. Він шкодує про час подалі від родини через зйомки, але пишається їхньою незалежністю, кажучи: “Вони — моя справжня місія”. Патрік — католик, практикує віру з дитинства, і родина часто подорожує разом.

Станом на грудень 2025 року 67-річний Роберт Патрік активно знімається в серіалах та кіно, балансуючи ролі антагоністів з драматичними образами, попри вік. У 2025 році він завершив зйомки другого сезону “Миротворця” (Peacemaker, прем’єра 2026) як Авґґі Сміт / Білий Дракон, лиходій-отець Джона Сіни, що обіцяє динамічний конфлікт у DC-всесвіті; також повернувся до “1923” (сезон 2, TBA) як шериф Вільям Макдавелл у приквелі “Жовтого каменю” з новими сюжетами про Дикий Захід. Серед недавніх проектів — роль у хорорі “Mermaid” (2025) як батько головної героїні, що захищає таємницю доньки, поряд з молодими акторами; драма “Nouvelle Vague” (2025) як ветеран, що стикається з минулим; та “Hallow Road” (2025) у трилері про привидів. Патрік готується до ролі в “Anniversary” (2025) як корумпований коп та “Coexistence, My Ass!” (TBA), комедії про сімейні конфлікти. У 2024 році він з’явився в “Reacher” (сезон 3, гостьова роль) як антагоніст, а також у “The Walking Dead: Dead City” (камео). Попри насичений графік, Роберт насолоджується сімейним життям з дружиною Барбарою, сином Семюелом (продюсером) та донькою Остіною в Лос-Анджелесі, проводячи час на мотоциклах Harley-Davidson. Як активіст, продовжує USO-тури, відвідавши понад 8 тис. військових з 2008 року, та підтримує ветеранів через фонди. Патрік планує розширити продюсерські проекти в 2026-му, заявляючи в інтерв’ю Variety: “Я все ще готовий до ролей, що кидають виклик — від роботів до шерифів”. Його нетворт сягає 12 млн доларів, з фокусом на спадщину в sci-fi та телебаченні.