Роберт Олтмен

Роберт Бернард Олтмен народився 20 лютого 1925 року в Канзас-Сіті, штат Міссурі, США, в заможній родині страхового агента. Він отримав католицьке виховання, навчався в єзуїтських школах, а згодом у військовій академії. Під час Другої світової війни служив пілотом бомбардувальника в Тихому океані, здійснивши понад 50 бойових вильотів. Після війни спробував себе в Голлівуді як сценарист, але справжній початок кар’єри в кіно отримав у 1950-х, знімаючи промислові та освітні фільми в Канзас-Сіті.

Роберт Олтмен — американський кінорежисер, сценарист і продюсер, один з ключових представників Нового Голлівуду 1970-х, відомий інноваційним стилем: перекриваючимися діалогами, великими ансамблевими акторськими складами, сатирою та деконструкцією жанрів. Його проривом став антивоєнний фільм «Військово-польовий госпіталь M*A*S*H» (1970), що отримав Золоту пальмову гілку в Каннах. Серед найвідоміших робіт — музична драма «Нешвілл» (1975), нуар «Довге прощання» (1973), сатира на Голлівуд «Гравець» (1992), ансамблева драма «Короткі історії» (1993) та детектив «Госфорд-Парк» (2001). Олтмен зняв понад 50 фільмів, часто критикуючи американське суспільство, і вплинув на режисерів на кшталт Пола Томаса Андерсона та Веса Андерсона.

Роберт Олтмен отримав Почесний «Оскар» за внесок у кінематограф (2006), Золоту пальмову гілку в Каннах за «M*A*S*H» (1970), Золотого лева у Венеції за «Короткі історії» (1993), Золотого ведмедя в Берліні за «Баффало Білл і індіанці» (1976), Primetime Emmy за серіал «Tanner ’88» (1988) та Золотий глобус. Він мав сім номінацій на «Оскар» (п’ять за найкращу режисуру), дві BAFTA та численні призи від критиків. Чотири його фільми включено до Національного реєстру фільмів США.

Батько — Бернард Клемент Олтмен, успішний страховик і азартний гравець. Мати — Гелен Олтмен (уроджена Меттьюз). Роберт мав німецькі, англійські та ірландські корені. Він був одружений тричі: перший шлюб з ЛаВонн Елмер (1946–1951), від якого народилася донька Крістін; другий — з Лотус Кор (1954–1957), сини Майкл і Стівен; третій — з Кетрін Рід (1959–2006, до смерті Олтмена), сини Роберт і Меттью, донька Конні. Загалом у нього було шестеро дітей. Олтмен вів активне особисте життя, але сімейні деталі залишалися приватними; дружина Кетрін часто підтримувала його в кар’єрі.

Роберт Олтмен помер 20 листопада 2006 року в Лос-Анджелесі у віці 81 року від ускладнень раку (лейкемії). Його останній фільм — «Компаньйони» (A Prairie Home Companion, 2006). Станом на грудень 2025 року, до 100-річчя режисера (лютий 2025), його спадщина активно вшановується: ретроспектива «Robert Altman’s America: A Centennial Review» проходила в UCLA Library (серпень–вересень 2025), Criterion Channel має велику серію його фільмів, а критики та платформи проводять перегляди класики. Фільми Олтмена регулярно перевипускають у 4K, вивчають у кіношколах, а його вплив на сучасне кіно (ансамблеві історії, імпровізація) залишається значним. Ретроспективи та статті підкреслюють актуальність його сатири на американське суспільство.