Роберт Форстер

Роберт Воллес Фостер-молодший народився 13 липня 1941 року в Рочестері, штат Нью-Йорк, у родині Грейс та Роберта Фостера-старшого. Його батько працював приборкувачем слонів у цирку, а згодом став керівником у пекарні, що сформувало у хлопця повагу до праці та артистизму. Роберт здобув освіту в Університеті Рочестера, де спочатку вивчав психологію, але випадково потрапив на прослуховування до студентського театру, що назавжди змінило його плани. Свою професійну кар’єру він розпочав на Бродвеї в середині 1960-х років, швидко привернувши увагу голлівудських скаутів.

Справжній злет його кар’єри відбувся завдяки Квентіну Тарантіно, який запросив його на роль Макса Черрі у фільмі «Джекі Браун», що принесло йому номінацію на Оскар та друге дихання в професії. Глядачі також знають його за культовим серіалом «Твін Пікс: Повернення», де він зіграв шерифа Френка Трумена, та за роллю Еда Галбрейта у всесвіті «Пуститися берега». Протягом своєї багаторічної кар’єри він знявся у понад сотні фільмів, серед яких «Відблиски в золотому оці» та «Малголленд Драйв». Роберт був відомий своїм стриманим, але надзвичайно харизматичним стилем гри, що робило його незамінним майстром епізоду та головних ролей у нуарних драмах.

Окрім номінації на премію Оскар за найкращу чоловічу роль другого плану, актор був удостоєний премії «Сатурн» за свої досягнення в кінематографі. Його робота у фільмі «Джекі Браун» також принесла йому визнання асоціації кінокритиків Канзас-Сіті. Колеги по цеху неодноразово відзначали його професіоналізм, називаючи його «актором для акторів» за його відданість справі та майстерність.

Роберт був одружений двічі: його першою дружиною була Джун Провензано, з якою він виховував трьох доньок, а другою — Зіві Гідастен. Протягом останніх п’ятнадцяти років життя він перебував у близьких стосунках із Деніз Грейсон, яка була його супутницею до самого кінця. Він був турботливим батьком чотирьох дітей і завжди підкреслював, що сім’я є його головним пріоритетом поза знімальним майданчиком. Його діти часто згадували про нього як про людину з винятковим почуттям гумору та філософським ставленням до життя.

Роберт Фостер пішов із життя 11 жовтня 2019 року в Лос-Анджелесі у віці 78 років через рак мозку. Символічно, що його смерть збіглася з прем’єрою фільму «Шлях: Пуститися берега», який став однією з його останніх видатних робіт. Навіть у похилому віці він залишався надзвичайно затребуваним актором, з’являючись у популярних сучасних проєктах та надихаючи молодих колег своєю етикою роботи. Його спадщина продовжує жити в численних кіноархівах, а його внесок у розвиток американського незалежного кіно залишається неоціненним.