Роберт де Ніро

Роберт Антоні Де Ніро народився 17 серпня 1943 року в Мангеттені, Нью-Йорк, США.
Він виростав у районі Літл-Італі у творчій родині художників: батько Роберт Де Ніро-старший був абстрактним скульптором і живописцем італійського походження, а мати Вірджинія Адмірал — поетесою та художницею.
Де Ніро відвідував школу Різдва на Манхеттені, а згодом Rhodes Preparatory School, але кинув навчання в 16 років, щоб присвятити себе акторству, навчаючись у Stella Adler Conservatory та Actors Studio.
Його дитинство пройшло в богемному оточенні, де він часто супроводжував батьків на мистецькі заходи, що сформувало його любов до кіно та театру.

Роберт Де Ніро — американський актор, режисер, продюсер та активіст, один з найвпливовіших акторів Голлівуду, відомий інтенсивними, психологічно глибокими ролями в драмах, гангстерських фільмах та комедіях.
Його кар’єра розпочалася в 1968 році з ролі у фільмі “Greetings” Браяна Де Пальми, але прорив стався з “Bang the Drum Slowly” (1973), де він зіграв бейсболіста з лейкемією.
Світова слава прийшла з співпрацею з Мартіном Скорсезе: Тревіс Бікл у “Водій таксі” (1976), Джейк Ла Мотта у “Гнівний бик” (1980), за яку виграв “Оскар”, та гангстерські ролі у “Хороші хлопці” (1990) та “Казино” (1995).
Де Ніро також відомий ролями у франшизі “Хрещений батько II” (1974) як молодий Віто Корлеоне, за яку виграв “Оскар” за найкращу чоловічу роль другого плану, та у “Майстрі” (2012) Пола Томаса Андерсона.
Серед комедійних проектів — “Аналізуй це” (1999–2002) як мафіозі Поль Віцці, “Знайомство з Фокерами” (2004–2010) як Джек Бернс, та драма “Ірландець” (2019) Скорсезе як Френк Ширран.
У 2025 році він знявся у серіалі “Zero Day” Netflix як колишній президент США, а також у “The Alto Knights” як двоє гангстерів Френк Костелло та Віто Джэновезе.
Його фільми загалом зібрали мільярди доларів, роблячи Де Ніро іконою сучасного кіно з понад 120 ролями.

Роберт Де Ніро є дворазовим володарем премії “Оскар”: за найкращу чоловічу роль другого плану у “Хрещений батько II” (1975) та за найкращу чоловічу роль у “Гнівний бик” (1981).
Він здобув два “Золотих глобуси”: за “Гнівний бик” (1981) та Cecil B. DeMille Award за внесок (2011).
Серед досягнень — номінації на “Оскар” за “Водій таксі” (1977), “Хрещений батько II” (1975), “Майстер” (2013) та “Ірландець” (2020), плюс чотири BAFTA номінації.
Де Ніро отримав AFI Life Achievement Award (2003), Kennedy Center Honors (2009), Presidential Medal of Freedom (2016) та Screen Actors Guild Life Achievement Award (2019).
У 2025 році він отримав Honorary Palme d’Or на Каннському фестивалі за 50-річну кар’єру.
Його внесок відзначено зіркою на Голлівудській алеї слави (1990) та включенням до списку 100 найвпливовіших людей Time.

Батьки Роберта Де Ніро — Роберт Де Ніро-старший (абстрактний художник італійського походження, помер 1993) та Вірджинія Адмірал (поетеса та художниця, померла 1996), які розлучилися в 1940-х, але виростили сина в богемному оточенні Мангеттена.
Роберт-старший і Вірджинія надихнули сина на мистецтво, і Де Ніро часто згадує їхню творчу атмосферу як основу кар’єри.
У Де Ніро немає братів чи сестер, але він близький з родичами з італійського боку, включаючи дядьків-художників.
Перша дружина — акторка Дейнн Аббот (нар. 1954), з якою познайомився в 1976 на зйомках; одружилися 1976, народилися син Рафаель (нар. 1976, актор) та дочка Дорін (нар. 1971, усиновлена); розлучилися 1988 через кар’єру.
Друга дружина — Грейс Хайтауер (нар. 1955), з якою познайомився в 1993; одружилися 1997, розлучилися 2018, але зберігають дружбу; народився син Елліот (нар. 1998, актор) та дочка Хелен (нар. 2011, через сурогатне материнство).
Де Ніро близький з усіма шістьма дітьми від попередніх стосунків, включаючи близнюків Аарона та Джуліана (нар. 1995 від Туки Сміт), та Твігга (нар. 1999 від Туки Сміт).
Він часто залучає дітей до проектів, як Рафаеля в “Джордж Вашингтон” (2000), і зазначає, що батьківство — його головна роль.
Родина Де Ніро близька, попри публічність, і Роберт дякує Грейс за стабільність після розлучення.

Станом на листопад 2025 року Роберт Де Ніро, якому 82 роки, активно просуває свій останній успіх — серіал “Zero Day” Netflix, де грає вигаданого колишнього президента США, що стикається з кібератаками; прем’єра відбулася в січні 2025, серіал набрав високі рейтинги та номінацію на Emmy.
Нещодавно, у листопаді 2025, він завершив зйомки у гангстерській драмі “The Alto Knights”, де грає обидві головні ролі — Френка Костелло та Віто Джэновезе; прем’єра запланована на 2025 від Warner Bros., з акцентом на мафіозні війни 1950-х.
Де Ніро також знявся у драмі “Ezra” (2024), де грає діда хлопчика з аутизмом, натхненний власним досвідом з сином Елліотом; фільм прем’єрував на TIFF 2023, реліз у 2024, з похвалою за чутливість.
Він готується до ролі у “Killers of the Flower Moon” сіквелі (розробка з Скорсезе, 2026), де повернеться як Вільям Кінг.
Крім того, Де Ніро продюсує через Canal Productions проекти як “Zero Day” та планує документальний про антисемітизм після подій 2024.
У травні 2025 він отримав Honorary Palme d’Or на Каннах за 50-річну кар’єру.
Серед бізнесу — інвестиції в Nobu Hospitality та Tribeca Enterprises; статки сягають 500 млн доларів.
Майбутні плани включають “The Comedian 2” (2026) як Едді Саймонс та біопік про Френка Сінатру; Де Ніро балансує кар’єру з родиною, подорожуючи з Грейс Хайтауер та онуками, і планує більше режисерських робіт.