Роберт Блейк

Роберт Блейк (справжнє ім’я Майкл Джеймс Губітосі) народився 18 вересня 1933 року в Натлі, штат Нью-Джерсі, США. Він виріс у бідній італійсько-американській родині: батько Джакомо (Джеймс) Губітосі працював на фабриці, а мати Елізабет Кафоне була домогосподаркою; разом вони виступали в водевілях з дітьми під назвою «The Three Little Hillbillies». У 5 років Майкл дебютував у серії короткометражок «Our Gang» (відомі як «Маленькі пустуни» або «Маленькі шибеники») на MGM, де його спочатку звали Міккі Губітосі, а згодом Боббі Блейк. Дитинство було важким через жорстоке поводження батьків, зокрема фізичні та сексуальні знущання з боку батька, що змусило його втекти з дому в підлітковому віці. Він змінив ім’я на Роберт Блейк у 1956 році та продовжив кар’єру як характерний актор.

Роберт Блейк — американський актор з кар’єрою понад 80 років, який успішно перейшов від дитячого зірки до дорослих ролей. Він прославився ролями в «Our Gang» (1939–1944), де зіграв у понад 40 короткометражках, а також у понад 70 фільмах 1940–1950-х як дитина та підліток. Серед дорослих робіт — ключова роль у кримінальній драмі «У холодній крові» (In Cold Blood, 1967) за Труменом Капоте, де він зіграв убивцю Перрі Сміта. Найвідоміша роль — детектив Тоні Баретта в серіалі «Баретта» (1975–1978), де він грав вуличного копа в масках і з папугою. Інші помітні роботи — «Загублена магістраль» (Lost Highway, 1997) Девіда Лінча як Таємнича людина, «Гроші поїзда» (Money Train, 1995), «Судний день: Історія Джона Ліста» (1993). Він мав репутацію талановитого, але складного в роботі актора, і його кар’єра була затьмарена судовим процесом 2001–2005 років.

Роберт Блейк виграв Primetime Emmy Award за найкращу чоловічу роль у драматичному серіалі за «Баретту» (1975) та був номінований на «Золотий глобус» за ту ж роль. Він також отримав номінацію на «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному фільмі за «У холодній крові» (1967). У 1995 році Young Artist Foundation вручила йому Former Child Star “Lifetime Achievement” Award за внесок у «Our Gang». Актор не мав «Оскар» чи інших престижних кінонагород, але його внесок у телебачення та кіно визнаний через довгу кар’єру та культові ролі. Після смерті в 2023 році його не включили до «In Memoriam» на «Оскар» та «Еммі», що викликало критику від сина.

Роберт Блейк був одружений двічі. Перший шлюб — з акторкою Сондрою Керрі (Sondra Kerry, 1964–1983), від якого народилися двоє дітей: син Ноа Блейк (актор, нар. 1965) та донька Деліна Блейк (нар. 1966). Другий шлюб — з Бонні Лі Беклі (Bonny Lee Bakley, 2000–2001), з якою він мав доньку Роуз Ленор Софію Блейк (нар. 2000, спочатку названа Крістіан Шеннон Брандо; Беклі спочатку стверджувала, що батько — Крістіан Брандо). Беклі була застрелена в 2001 році біля ресторану, Блейк був виправданий у кримінальному процесі, але в цивільному позові визнаний відповідальним і мав сплатити $15 млн (пізніше врегульовано). Діти від першого шлюбу підтримували батька, але Роуз виросла окремо і довго не спілкувалася з ним (зустрілися в 2019 році). Батьки актора вже померли, він мав брата та сестру з дитинства.

Роберт Блейк помер 9 березня 2023 року в Лос-Анджелесі у віці 89 років від довготривалої хвороби серця, оточений родиною та друзями. Після виправдання в 2005 році та банкрутства через судові витрати він жив скромно на пенсію SAG та соціальні виплати, уникав публічності та не знімався з 1997 року (остання роль — у «Загубленій магістралі»). У 2021 році запустив сайт «Robert Blake’s Pushcart», де продавав сценарії, мемуари «Tales of a Rascal» та пам’ятні речі. Його спадщина залишається суперечливою: фанати цінують ролі в «Баретті» та «У холодній крові», але кар’єра затьмарена скандалом з убивством дружини. Станом на 2026 рік нових проектів чи новин про нього немає — актор пішов з життя, а його фільми продовжують переглядатися як класика.