Рейф Файнз

Рейф Натаніель Твіслтон-Вайкхем-Файнз народився 22 грудня 1962 року в Іпсвічі, Саффолк, Англія. Він є найстаршим з шести дітей у сім’ї фотографа Марка Файнза та письменниці Дженніфер Леш (уроджена Еллейн Леш). Сім’я часто переїжджала між Англією та Ірландією через роботу батька, що вплинуло на освіту Рейфа: він навчався в кількох школах, включаючи St Kieran’s College в Ірландії та Bishop Wordsworth’s School у Солсбері. З раннього віку Файнз цікавився мистецтвом, спочатку вивчаючи малювання в Chelsea College of Art, але згодом обрав акторську кар’єру, вступивши до Royal Academy of Dramatic Art у 1985 році. Після закінчення RADA у 1987 році він приєднався до Royal National Theatre, де почав свою професійну театральну кар’єру.

Рейф Файнз — англійський актор, режисер і продюсер, визнаний за інтенсивні та універсальні ролі в театрі, кіно та на телебаченні, з акцентом на шекспірівські постановки та блокбастери. Його прорив стався з роллю садистського нацистського офіцера Амона Гота у драмі Стівена Спілберга “Список Шиндлера” (1993), за яку він отримав номінацію на “Оскар”. Серед найвідоміших проектів — роль Ласло Альмаші у романтичній драмі “Англійський пацієнт” (1996), що принесла другу номінацію на “Оскар”, та зловісного Лорда Волдеморта у франшизі “Гаррі Поттер” (2005–2011), де його племінник Гیرو Файнз-Тіффін грав юного Тома Реддла. Файнз зіграв M у серії фільмів про Джеймса Бонда, починаючи з “007: Координати «Скайфолл»” (2012), та шармантного консьєржа у комедії Веса Андерсона “Готель «Гранд Будапешт»” (2014). Він також режисерував і знімався у адаптаціях Шекспіра, як “Коріолан” (2011), та сучасних драмах на кшталт “Постійний садівник” (2005) та “Конклав” (2024). Файнз озвучував персонажів у анімаційних фільмах, таких як “Принц Єгипту” (1998) та “Лего. Фільм Бетмена” (2017), а його фільми загалом зібрали мільярди доларів у прокаті.

Рейф Файнз отримав три номінації на премію “Оскар”: за найкращого актора другого плану у “Списках Шиндлера” (1993), найкращого актора у “Англійському пацієнті” (1996) та “Конклаві” (2024). У 1994 році він виграв BAFTA Award за найкращого актора другого плану за “Списки Шиндлера”. У 1995 році — Tony Award за найкращого актора в п’єсі за роль Гамлета на Бродвеї. У 2007 році — номінація на Primetime Emmy Award за роль у телефільмі “Бернард і Доріс”. У 2015 році — номінація на Golden Globe за “Готель «Гранд Будапешт»”. У 2025 році — номінація на BAFTA, Critics’ Choice Movie Award та Screen Actors Guild Award за “Конклав”. Загалом Файнз має понад 59 нагород і 175 номінацій, включаючи Evening Standard British Film Award (1993) та Laurence Olivier Award за театральні ролі.

Рейф Файнз — найстарший син фотографа та фермера Марка Файнза (1933–2004) та письменниці та художниці Дженніфер Леш (1938–1993), яка мала англійське та ірландське походження. Батько працював у різних сферах, включаючи фермерство та фотографування, а мати була авторкою романів і натхненням для творчої сім’ї. У Рейфа п’ятеро братів і сестер: актор Джозеф Файнз (відомий за “Шекспіром у коханні”), режисерка Марта Файнз (її фільм “Онегін” з Рейфом у головній ролі), композитор Магнус Файнз, документалістка Софі Файнз та консистор Джейкоб Файнз, який займається охороною природи. Також у сім’ї є прийомний брат Майкл Емері, археолог. Сім’я Файнзів має далекі родинні зв’язки з британською королівською родиною — Рейф є восьмим з двоюрідним братом принца Уельського. Щодо шлюбу, Рейф був одружений з актрисою Алекс Кінгстон у 1993–1997 роках, але подружжя розлучилося без дітей. З 1995 по 2006 рік він мав тривалі стосунки з актрисою Франческою Енніс, яка старша на 19 років і грала з ним у шекспірівських п’єсах; розрив стався через його короткий роман з румунською співачкою. Наразі Файнз не має дітей і зберігає приватність у особистому житті, але тісно спілкується з родиною, особливо з братами та сестрами в творчих проектах.

На листопад 2025 року Рейф Файнз продовжує активну кар’єру в кіно, театрі та режисурі, зосередившись на драматичних і режисерських проектах. У 2024 році вийшов трилер “Конклав” Едварда Бергера, де Файнз грає кардинала Томаса Лоуренса, що керує виборами папи римського; фільм зібрав 127 мільйонів доларів у прокаті та приніс йому третю номінацію на “Оскар”. У грудні 2024-го прем’єра драми “Повернення” (The Return) Уберто Пазоліні, де він у головній ролі Одіссея навпроти Джульєтт Бінош — третя їхня спільна робота після “Грозового перевалу” та “Англійського пацієнта”; фільм отримав 78% схвалення на Rotten Tomatoes. У червні 2025-го очікується реліз зомбі-хорору “28 років потому” (28 Years Later) Денні Бойла, першого з трилогії, де Файнз грає загадкового персонажа поряд з Аароном Тейлором-Джонсоном і Джоді Комер; зйомки другого фільму трилогії завершені. У листопаді 2025-го — прем’єра історичної драми “Хорал” (The Choral) Ніколаса Гайтнера за сценарієм Алана Беннетта, де Файнз у ролі хормейстера Генрі Гутрі під час Першої світової; фільм відкрив Toronto International Film Festival. Серед майбутніх — “Голодні ігри: Сходження жнива” (2026), де Файнз грає президента Коріолануса Сноу, та “28 років потому: Храм кісток” (2026). У театрі Файнз повернувся у червні 2025-го з роллю Генрі Ірвінга у п’єсі Девіда Гара “Grace Pervades” навпроти Міранди Рейсон, яка перейде на Вест-Енд у квітні 2026-го. Він також готується до ролі у “Farnsworth House” та “Hallelujah!”, а як режисер — до адаптації “Макбета”. Файнз продовжує благодійність як амбасадор UNICEF UK з 1999 року та патрон Shakespeare Schools Festival, балансуючи кар’єру з приватним життям.