Рене Обержонуа

Рене Обержонуа, повне ім’я Рене Мурат Обержонуа, народився 1 червня 1940 року в Нью-Йорку, США. Він походив з артистичної родини: батько — швейцарський журналіст Фернан Обержонуа, мати — принцеса Лаура Мурат (правнучка сестри Наполеона). Після Другої світової війни родина жила в Парижі, де в шестирічному віці Рене вирішив стати актором, а згодом — у художній колонії в Нью-Йорку.

Рене Обержонуа — американський актор театру, кіно, телебачення та озвучування, режисер. Найвідоміший роллю Одо — змінювача форми — у серіалі “Зоряний шлях: Глибокий космос 9” (1993–1999). Інші знакові ролі: Клейтон у ситкомі “Бенсон” (1979–1986), Пол Левістон у “Бостонській юридичній” (2004–2008), отець Малкейхі у фільмі “M*A*S*H” (1970). На Бродвеї виграв “Тоні” за мюзикл “Коко” (1970) з Кетрін Гепберн. Озвучував шеф-кухаря Луї в “Русалоньці” (1989) Діснея та персонажів у багатьох мультсеріалах і іграх. Знявся в понад 200 проектах, співпрацював з Робертом Альтманом і був універсальним характерним актором.

Рене Обержонуа виграв премію “Тоні” за найкращу роль другого плану в мюзиклі “Коко” (1970). Отримав чотири номінації на “Тоні”, премію Drama Desk за “Big River” (1985), номінації на “Еммі” за ролі в “Бенсон” і “The Practice”. У 2018 році введений до Зали слави американського театру. Отримав Lifetime Achievement Award на Fort Lauderdale International Film Festival (2019) та інші театральні та фестивальні нагороди за внесок у кіно й театр.

Батьки Рене — Фернан Обержонуа (журналіст) та Лаура Мурат (принцеса з роду Бонапартів). У нього були брат, сестра та дві зведені сестри від першого шлюбу матері. У 1963 році Обержонуа одружився з Джудіт Гелен Міхалі, шлюб тривав 56 років до його смерті. У пари двоє дітей: донька Тесса Обержонуа (акторка) та син Ремі-Люк Обержонуа (актор, режисер і продюсер). Рене мав кількох онуків і підтримував тісні сімейні зв’язки. Родина жила в Лос-Анджелесі, актор цінував приватність і сімейне життя поряд з кар’єрою.

Рене Обержонуа помер 8 грудня 2019 року в Лос-Анджелесі у віці 79 років від метастатичного раку легких. Останні роки він продовжував працювати: повторювана роль у серіалі “Мадам Секретар” (до 2018), озвучування в іграх (Star Trek Online, 2018) та участь у незалежних фільмах, як “Cortex” (постпродакшн на момент смерті) і “Raising Buchanan” (2019). Його спадщина живе в переглядах “Зоряного шляху”, театральних постановках і озвучуванні. Фани та колеги згадують його як талановитого, доброго та універсального актора. У 2025 році його ролі залишаються культовими, а родина продовжує творчі традиції.