Рассел Мінс

Рассел Чарльз Мілс народився 10 листопада 1939 року в резервації Пайн-Рідж, належачи до племені оглала-сіу. Свою юність він провів у Каліфорнії, де його родина шукала кращої долі, проте він ніколи не втрачав зв’язку зі своїм корінням. Освіту він здобував у різних коледжах, зокрема в Університеті штату Арізона, де почав формувати свої політичні погляди. До початку акторської кар’єри він став одним із найвідоміших лідерів Руху американських індіанців (AIM).

Рассел Мілс став іконою боротьби за права корінних народів Америки, організувавши відому акцію протесту у Вундед-Ні у 1973 році. У світі кіно він прославився завдяки ролі Чингачгука в епічній стрічці «Останній з могікан», яка відкрила йому двері до Голлівуду. Також він подарував свій голос вождю Поухатану в мультфільмі «Покахонтас» та знявся у фільмі Олівера Стоуна «Природжені вбивці». Його присутність на екрані завжди відзначалася неймовірною харизмою та гідністю.

Хоча актор не мав премії Оскар, він отримав численні нагороди від організацій, що підтримують корінне населення США в мистецтві. Зокрема, він був удостоєний премії за життєві досягнення від товариства «First Americans in the Arts». Його внесок у культуру та політику було відзначено багатьма гуманітарними організаціями по всьому світу. Він також випустив кілька музичних альбомів у жанрі індіанського року та репу, які отримали схвальні відгуки критиків.

Рассел був сином Теодоніти та Гарольда Мілса, і його виховання було глибоко просякнуте традиціями лакота. Його особисте життя було бурхливим: він був одружений п’ять разів і став батьком десятьох дітей, яким намагався передати знання про культуру предків. Його остання дружина, Перл Даніель, підтримувала його в останні роки боротьби з хворобою. Родина Мілса продовжує його справу, займаючись захистом прав індіанців та збереженням їхньої мовної спадщини.

Рассел Мілс пішов із життя 22 жовтня 2012 року внаслідок раку стравоходу, відмовившись від традиційної медицини на користь методів свого народу. Його смерть стала великою втратою як для політичного активізму, так і для кінематографа, де він був голосом цілого народу. На сьогодні його автобіографія «Де бояться ступати білі люди» залишається бестселером та важливим історичним документом. Пам’ять про нього вшановується щорічними заходами в резерваціях, а його кінороботи продовжують надихати нових акторів індіанського походження.