Раян Мерфі

Раян Патрік Мерфі народився 9 листопада 1965 року в Індіанаполісі, штат Індіана, США. Він виріс в ірландсько-американській католицькій родині, де мати Дж. Енді Мерфі працювала письменницею та комунікаційним спеціалістом, а батько Джим Мерфі — директором з розповсюдження газет. З першого по восьмий клас Раян відвідував католицьку школу, а згодом закінчив старшу школу Воррен Сентрал у своєму рідному місті. У 1987 році він отримав ступінь бакалавра з журналістики в Університеті Індіани в Блумінгтоні, де також брав участь у театральних постановках та почав цікавитися сценарною справою. Раннє дитинство в консервативному середовищі сформувало його інтерес до тем маргіналізованих персонажів, що згодом стало основою його творчості.

Раян Мерфі — американський сценарист, режисер, продюсер і творець телевізійних серіалів, відомий інноваційними антологіями та драмами, що досліджують темні сторони суспільства, сексуальність, ідентичність та маргіналізовані спільноти. Його кар’єра почалася з серіалу «Popular» (1999–2001), але прорив стався з медичною драмою «Nip/Tuck» (2003–2010) на FX, яка принесла перші номінації на Emmy. Серед найвідоміших проектів — музична комедія «Glee» (2009–2015) на Fox, що здобула 19 номінацій на Emmy та популяризувала теми толерантності; антологія жахів «American Horror Story» (2011–дотепер), яка має 13 сезонів і понад 100 номінацій на Emmy; «American Crime Story» (2016–дотепер), включаючи сезон про О. Джей Сімпсона, що виграв 10 Emmy. Мерфі також створив «Pose» (2018–2021) про культуру бальних залів у 1980-х, «Feud» (2017–дотепер) про зіркові конфлікти, франшизу «9-1-1» (2018–дотепер) та Netflix-хіти як «The Politician» (2019–2020), «Ratched» (2020), «Monster» (2022–дотепер) з Еваном Пітерсом та Дарреном Крістофферсоном. У кіно він режисерував «Running with Scissors» (2006), «Eat Pray Love» (2010), «The Normal Heart» (2014) та «The Prom» (2020). У 2018 році підписав рекордний контракт з Netflix на $300 млн, що зробило його одним з найвпливовіших продюсерів Голлівуду; його проекти часто критикують за сенсаційність, але хвалять за інклюзивність та візуальний стиль.

– Шість премій Primetime Emmy Award (з 39 номінацій), включаючи за режисуру пілотів «Glee» (2010) та «American Crime Story: The People v. O.J. Simpson» (2016).
– Tony Award (2018) за продюсування мюзиклу «The Boys in the Band».
– Carol Burnett Award за досягнення в телебаченні від Golden Globe Awards (2023).
– Peabody Award (2010) за «Glee» та (2021) за «Pose».
– Дві BAFTA TV Awards як продюсер.
– Дві номінації на Grammy Award за саундтреки.
– Введений до Зали слави Television Academy (2025).
– Award of Inspiration від amfAR (2015) за внесок у боротьбу з ВІЛ/СНІДом.
Мерфі визнаний одним з найвпливовіших творців ТБ, з акцентом на Emmy та Tony; його проекти зібрали понад 100 номінацій на премію, підкреслюючи прорив у жанрах антологій та інклюзивних історій.

Батьки Раяна Мерфі — Дж. Енді Мерфі, письменниця та комунікаційний фахівець, та Джим Мерфі, директор з розповсюдження газет, — виростили його в католицькій ірландсько-американській родині в Індіанаполісі, де релігійне середовище вплинуло на його теми толерантності. У Раяна є старший брат Даррен Мерфі, з яким вони близькі, але деталі про його життя обмежені; родина підтримувала творчі амбіції сина, попри консервативне оточення. З 2010 року Мерфі у стосунках з фотографом Девідом Міллером, з яким познайомився в Лос-Анджелесі; вони одружилися в липні 2012 року в приватній церемонії, і Девід став опорою під час кар’єри Раяна, також продюсуючи документальні проекти, як «We Live Here: The Midwest» (2023) про ЛГБТК+ спільноти. Подружжя має трьох синів через сурогатне материнство: Логан Фініас Міллер Мерфі (нар. 24 грудня 2012), Форд Теодор Міллер Мерфі (нар. 3 жовтня 2014), який пережив нейробластому в 2014–2015 роках з успішним лікуванням, та Ґріффін Салліван Міллер Мерфі (нар. 18 серпня 2020). Родина проживає між Лос-Анджелесом і Нью-Йорком, де Раян та Девід балансують кар’єру з батьківством; у 2019 році вони пожертвували $10 млн Детській лікарні Лос-Анджелеса на честь Форда, відкривши крило для онкології. Раян часто ділиться емоційними історіями про синів в інтерв’ю, підкреслюючи, як батьківство змінило його погляд на світ, і родина стала джерелом натхнення для проектів про сім’ю та ідентичність.

На грудень 2025 року Раян Мерфі активно керує кількома проектами на FX, Hulu та Netflix, балансуючи продюсування з сімейним життям у Лос-Анджелесі з чоловіком Девідом Міллером та синами. Його антологія «American Horror Story» завершила 13-й сезон «Terror House» у жовтні 2025, з прем’єрою 14-го сезону «Sirens» запланованою на осінь 2026; серія зібрала 17 Emmy та продовжує бути флагманом FX. «Monster: The Ed Gein Story» (сезон 3) прем’єрував на Netflix 17 жовтня 2025, з Еваном Пітерсом у ролі серійного вбивці, отримавши змішані відгуки (65% на Rotten Tomatoes) за сенсаційність, але хвалу за візуали; сезон 4 про Теда Банді готується на 2026. Юридична драма «All’s Fair» з Кім Кардаш’ян, Сарою Полсон та Ґленн Клоуз стартувала на Hulu 4 листопада 2025, ставши найпопулярнішим дебютом за три роки, попри критику за сценарій (45% RT); серіал поновлено на другий сезон. «The Beauty», sci-fi-трилер про ЗПСШ, що перетворює людей на ‘ідеальних’, з Еваном Пітерсом, Ештоном Кутчером та Ребеккою Холл, прем’єрує на FX/Hulu у січні 2026, знімався в Брукліні з осені 2024. Спін-офф «9-1-1: Nashville» стартує на ABC у 2025–2026 сезоні, розширюючи франшизу. Серед поточних робіт — «American Love Story» про роман Джона Кеннеді-молодшого та Кароліни Кеннеді (FX, 2026) з Наомі Воттс; адаптація «The Shards» Брета Істона Елліса з Кайєю Ґербер (FX, 2026); ситком «Mid-Century Modern» про гей-трио на пенсії (Hulu, 2025). Мерфі продовжує Half Initiative для менторства жінок та меншин у кіно, пожертвувавши на благодійність; у листопаді 2025 відвідав Emmy, де обговорив баланс кар’єри з батьківством. Серед майбутніх планів — «American Sports Story: Aaron Hernandez» (Hulu, 2026), можливий сіквел «The Prom» та розширення Netflix-угоди; Раян фокусується на темах ідентичності та соціальної справедливості, прагнучи ‘змінити світ через історії’, попри критику за комерціалізацію травм.