Поліна Піддубна

Поліна Піддубна народилася у 2000 році в Харкові, Україна. Вона виросла в цьому місті, має середньоазійське татарське та башкортське коріння по родинній лінії. З 2017 по 2019 рік навчалася на курсі режисури анімації в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. У 2019 році переїхала до Берліна, де продовжила освіту: здобула бакалаврський ступінь з анімації та зараз навчається на магістратурі за спеціальністю «режисура анімації» в Університеті кіно Бабельсберга Конрада Вольфа (Film University Babelsberg Konrad Wolf). Зараз проживає в Берліні, Німеччина, де активно розвиває кар’єру в анімації та мистецтві. Її творчість поєднує особистий досвід, сімейну історію та теми війни, деколонізації та фемінізму.

Поліна Піддубна відома як режисерка анімаційних короткометражок, художниця та активістка. Її головний проект — дипломна короткометражна анімація «Моя бабуся — парашутистка» (My Grandmother Is a Skydiver, 2025, 13 хвилин), яка базується на історії її бабусі — прогресивної жінки з Центральної Азії, яка займалася парашутизмом. Фільм досліджує травму поколінь, колоніальне минуле, фемінізм у регіоні, війну в Україні та зміни в Харкові. Стрічка прем’єрувала в конкурсній програмі La Cinef Каннського кінофестивалю 2025 року, потрапила до короткого списку та отримала селекцію на інші фестивалі (наприклад, First Steps Award). Раніше створила роботи «Ach So» (2022) та «On the Swing» (2019). Вона працює в 2D-анімації, є арт-директоркою, продюсеркою та авторкою, часто співпрацює з міжнародними командами. Її творчість висвітлює жіночий досвід, пам’ять та те, чого не зафіксували архіви.

Поліна Піддубна отримала престижну селекцію та прем’єру в програмі La Cinef Каннського кінофестивалю 2025 року за фільм «Моя бабуся — парашутистка» (одна з найважливіших студентських програм у світі). Фільм також відібраний до престижної нагороди First Steps Award. Її роботи визнані в анімаційній спільноті за глибину тем деколонізації, травми та фемінізму. Конкретних індивідуальних премій (як Оскар чи інші) поки немає, але участь у Каннах та міжнародна увага є значним досягненням для молодої української режисерки. Вона також бере участь у програмах на кшталт CEE Animation та Sundance Collab.

Поліна Піддубна має татарське та башкортське коріння по лінії предків з Центральної Азії (Середньої Азії). Найбільше в її творчості фігурує бабуся — прогресивна жінка, парашутистка, чиє життя стало основою для фільму «Моя бабуся — парашутистка». Публічної інформації про батьків, братів/сестер, чоловіка чи дітей мало — вона не розголошує деталі особистого життя широко. У інтерв’ю акцентує на сімейній історії як джерелі натхнення та рефлексії над травмою поколінь. Родина пов’язана з Харковом, де Поліна виросла, і війна вплинула на її близьких та місто. Вона тримає сімейні теми в контексті мистецтва, без глибоких особистих деталей у медіа.

Наразі Поліна Піддубна проживає в Берліні, Німеччина, де продовжує магістерське навчання з режисури анімації в Університеті кіно Бабельсберга. Після прем’єри «Моя бабуся — парашутистка» в Каннах 2025 року фільм активно подорожує фестивалями, отримує селекції та увагу (включаючи інтерв’ю в Marie Claire, Detector Media, Korydor, Suspilne). Вона розвиває нові проекти в анімації, досліджує теми урбанізму, клімату, архітектури та продовжує активізм. Веде Instagram (@polinaddb), Vimeo та інші платформи, де ділиться роботами, процесом та думками (публікує про фільм, тайтли, співпраці). У майбутньому ймовірно завершить магістратуру, випустить нові анімаційні роботи, продовжить фестивальну кар’єру та співпрацю з європейськими платформами. Берлінський космополітизм, за її словами, стимулює продуктивність, і вона відчуває відповідальність як частина молодого покоління українських митців.