Пол Ньюман

Пол Леонард Ньюман народився 26 січня 1925 року в Клівленді, штат Огайо, США, у сім’ї спортивного торговця Артура Ньюмана та домогосподарки Терези Фетцко з словацькими коренями.
Він виріс у передмісті Шейкер-Гайтс разом зі старшим братом Артуром-молодшим, де з дитинства проявляв інтерес до театру, виступаючи в шкільних виставах, але спочатку захоплювався футболом.
Після закінчення школи в 1943 році Пол вступив до Кеньйон-коледжу, але війна перервала навчання: він служив у Військово-морських силах США як радіомеханік і льотний інструктор під час Другої світової війни.
Після демобілізації в 1946 році Ньюман повернувся до коледжу, де грав у футбол, але після травми перейшов до драматичного клубу, що визначило його акторську кар’єру.
Він продовжив навчання в Єльському університеті та Neighborhood Playhouse School of the Theater у Нью-Йорку, де в 1949 році отримав ступінь бакалавра.

Пол Ньюман — легендарний американський актор, режисер, продюсер, автогонщик та філантроп, чия кар’єра тривала понад 50 років і охоплювала кіно, театр та телебачення.
Він прославився ролями бунтарів та антигероїв у фільмах 1950–1960-х, таких як «Хтось там нагорі мене любить» (1956), «Кішка на розпеченій бляхавій даху» (1958) з Елізабет Тейлор, «Гравець» (1961), «Хад» (1963) та культовий «Круто жигало» (1967), де його фраза «What we have here is failure to communicate» стала мемом.
Ньюман створив незабутню дуету з Робертом Редфордом у вестернах «Афера» (1973) та «Бутч Кессіді та Санденс Кід» (1969), які стали класикою жанру.
Пізніше він режисирував фільми з дружиною Джоан Вудворд, як «Рейчел, Рейчел» (1968), та знявся в драмах «Вердикт» (1982), «Колір грошей» (1986) — сіквел «Гравця», де повторив роль Едді Фелсона.
Його внесок у автоспорт включає участь у 24 годинах Ле-Мана (1979) та створення команди Newman/Haas Racing.
Ньюман також заснував компанію Newman’s Own (1982), яка пожертвувала понад 600 мільйонів доларів на благодійність, та табори для хворих дітей Hole in the Wall.
Його стиль — харизма, блакитні очі та інтелектуальний шарм — зробили його іконою Голлівуду, з ролями в понад 60 фільмах.

Пол Ньюман отримав премію Оскар за найкращу чоловічу роль у «Кольорі грошей» (1986), а також почесний Оскар (1986) за «багато незабутніх і переконливих екранних виступів» та гуманітарну премію імені Джин Гершольт (1994).
Він має 10 номінацій на Оскар, включаючи за «Гравець» (1961), «Хад» (1963), «Круто жигало» (1967), «Відсутність злоби» (1981) та «Дорога на зникнення» (2003) у ролі другого плану.
Серед семи Золотих глобусів — за режисуру «Рейчел, Рейчел» (1969), найкращу чоловічу роль у «Кольорі грошей» (1987) та за телевізійну роль у «Імперія падає» (2005).
Ньюман здобув BAFTA за найкращого іноземного актора у «Гравці» (1962), Срібного ведмедя Берлінського фестивалю за «Круто жигало» (1968) та премію Каннського фестивалю за найкращого актора у «Любовному настрої» (2000).
Він нагороджений премією SAG за життєві досягнення (1986), Еммі за «Імперію падає» (2005), номінаціями на Тоні та Греммі, а також Кеннеді-центрськими почестями (1992).
Його філантропія визнана Орденом за видатні публічні заслуги (1994) та зіркою на Алеї слави Голлівуду (1994).
Загалом, Ньюман — один з небагатьох акторів, номінованих на всі EGOT-премії, з понад 70 нагородами та номінаціями.

Пол Ньюман народився в сім’ї Артура Сигмунда Ньюмана-старшого, власника спортивного магазину, та Терези Гарту (уроджена Фетцко), домогосподарки словацького походження, яка любила театр і прищепила сину інтерес до мистецтва.
Його старший брат Артур-молодший (1917–1993) служив у морській піхоті та став успішним бізнесменом, але деталі їхніх стосунків обмежені публічними джерелами.
У 1949 році Пол одружився з акторкою Джекі Вайт, з якою познайомився в театральній трупі; пара мала трьох дітей: сина Скотта (1950–1978), доньок Сьюзан Кендалл (нар. 1953) та Стефані (нар. 1954).
Скотт, актор і каскадер, трагічно помер від передозування наркотиками, що спонукало Пола заснувати Фонд Скотта Ньюмана для боротьби з залежностями.
Сьюзан стала акторкою, продюсеркою та філантропкою, знялася в фільмах батька, а Стефані веде приватне життя, уникаючи публічності.
Шлюб з Джекі розпався в 1958 році через роман Пола з Джоан Вудворд, з якою він одружився того ж року; пара прожила разом 50 років до смерті Ньюмана в 2008-му, знімаючись у 16 фільмах разом.
З Джоан Пол мав трьох доньок: Елінор «Нелл» Терезу (нар. 1959), акторку та засновницю органічної лінії Newman’s Own Organics; Меліссу «Ліссі» Стюарт (нар. 1961), колишню акторку; та Клер «Клеа» Олівію (нар. 1965), продюсерку та активістку.
Родина Ньюманів відома міцними зв’язками та філантропією: доньки продовжують справу батька в Newman’s Own Foundation, а Клеа керує таборами SeriousFun Children’s Network.

Пол Ньюман помер 26 вересня 2008 року у Вестпорті, Коннектикут, від раку легенів у віці 83 років, залишивши спадщину, яка продовжує жити через його родину та фонди.
Його голос у ролі Дока Гадсона з мультфільму «Тачки» (2006) використано в сіквелі «Тачки 3» (2017), а документальний фільм «Перемога: Гоночне життя Пола Ньюмана» (2015) висвітлює його автоспортивну кар’єру.
Newman’s Own Foundation, заснована в 2005 році, у 2025 році відзначає 100-річчя Пола, запустивши «День щедрості Пола Ньюмана» 26 січня як щорічне свято філантропії з ініціативами для пожертв.
Фонд роздає понад 600 мільйонів доларів з 1982 року, фокусуючись на харчовій справедливості для дітей, таборах для хворих та інноваціях, як Food Justice for Kids Prize (2024) з грантами до 100 000 доларів.
У 2025 році фонд підтримує проекти, як NĀTIFS з Шоном Шерманом (премія Elevate Prize 300 000 доларів), Zuni Youth Enrichment Project для корінних спільнот та Green Bronx Machine для шкільного харчування в 120 школах США.
Кампания 2025 року закликає компанії до моделі «100% на благодійність», натхненної Ньюманом, та розширює табори SeriousFun, які Клеа Ньюман очолює з 2012 року, допомагаючи 1,3 мільйону дітей.
Спадщина Пола також у книзі «Head Over Heels» (2024) про його шлюб з Джоан Вудворд та документальному серіалі «Останні кінозірки» (2022) з Ітаном Гоуком.
Родина, включаючи доньок, продовжує філантропію: Нелл — екологиня, Ліссі та Клеа — активістки, а Сьюзан (померла 2 серпня 2025) була продюсеркою.
У 2025–2026 роках плануються нові гранти на 50 мільйонів доларів для дитячих програм, підкреслюючи вічну актуальність ідей Ньюмана про «дарувати все».