Пітер Сарсґаард

Пітер Сарсґаард (справжнє ім’я Джон Пітер Сарсґаард) народився 7 березня 1971 року на авіабазі Скотт у Белльвіль, штат Іллінойс, США. Він походить з сім’ї середнього класу: мати Джуді Лі (уроджена Рейнхардт) і батько Джон Дейл Сарсґаард, інженер Повітряних сил США, який згодом працював у компаніях Monsanto та IBM. Сарсґаард — єдина дитина, його прізвище має данське походження від прадідусів. Через роботу батька родина переїжджала понад 12 разів під час дитинства, що сформувало його номадичний характер. Він виростав католиком, служив вівтарним хлопчиком, а згодом навчався у Fairfield College Preparatory School у Коннектикуті, де зацікавився кіно. У 1993 році закінчив Вашингтонський університет у Сент-Луїсі за спеціальністю історія та література, після чого переїхав до Нью-Йорка, щоб займатися акторством.

Пітер Сарсґаард — американський актор, відомий складними, часто неоднозначними ролями у незалежному кіно, блокбастерах та серіалах, де він майстерно втілює антигероїв та морально сірих персонажів. Він дебютував у 1995 році епізодичною роллю у “Смертнику з камери смертників” Тіма Роббінса, але прорив стався з роллю вбивці Джона Лоттера у “Хлопці не плачуть” (1999) з Гіларі Свонк, що принесло схвалення критиків за реалістичний портрет гомофоба. Серед знакових робіт — редактор Чарльз Лейн у “Розбите скло” (2003), за яку отримав премію Національної спілки кінокритиків; саркастичний друг у “Сад штату” (2004); асистент Альфреда Кінсі у біографічній “Кінсі” (2004). Сарсґаард блискуче проявив себе у великих проектах: лиходій у “Зеленому ліхтарику” (2011), Роберт Кеннеді у “Джекі” (2016), антагоніст у “Бетмені” (2022) Метта Рівза. На телебаченні — серіали “Вбивство” (2013), “Вежа, що нависає” (2018), “Допсік” (2021) та “Презумпція невинуватості” (2024) на Apple TV+. Його кар’єра охоплює понад 70 фільмів і серіалів, з акцентом на театр (Бродвейський дебют у “Чайці” Чехова, 2008) та співпрацю з дружиною Меггі Джилленгол. Сарсґаард цінується за інтенсивність, версатильність та вибір ролей, що викривають соціальні проблеми.

Пітер Сарсґаард має дві номінації на Primetime Emmy Award за найкращого актора другого плану у лімітованому серіалі: за “Допсік” (2021) та “Презумпцію невинуватості” (2024). Номінація на Golden Globe за найкращого актора другого плану у “Розбитому склі” (2004). Перемога на National Society of Film Critics Award за найкращого актора другого плану у “Розбитому склі” (2003). Volpi Cup за найкращого актора на Венеційському фестивалі за роль чоловіка з деменцією у “Пам’яті” (2023). Номінація на Independent Spirit Award за “Розбите скло” (2004) та інші фестивальні нагороди, як Karlovy Vary Festival President’s Award (2025). Номінації на Critics’ Choice Television Award та Satellite Awards за серіали. Його внесок визнано зіркою на Голлівудській алеї слави.

Батьками Пітера Сарсґаарда є Джуді Лі Рейнхардт, домогосподарка, та Джон Дейл Сарсґаард, інженер Повітряних сил США, який згодом працював у Monsanto та IBM; батько помер у 2018 році у віці 75 років, мати — у 2009-му у 62. Сарсґаард — єдина дитина, без біологічних братів чи сестер, але близький з шурином Джейком Джилленголом, актором і братом дружини. У 1996 році мав тривалі стосунки з фотографкою Малері Мардер, заради якої переїжджав до Нью-Гейвена, але розлучилися. З 2002 року зустрічається з акторкою Меггі Джилленгол, з якою познайомився на вечірці; заручилися у 2006-му, одружилися 2 травня 2009 року в Бріндізі, Італія. Пара має двох доньок: старшу Рамону (нар. 3 жовтня 2006), яка з’являлася в епізодах серіалів і мріє про акторство, та молодшу Глорію Рей (нар. 19 квітня 2012), яка також супроводжує батьків на заходи, як Gotham Awards 2021. Сарсґаард — веган, але готує м’ясо для дітей; родина веде приватне життя в Брукліні, Нью-Йорк, фокусуючись на балансі кар’єри та сім’ї, з Меггі як ключовим партнером у творчості.

Станом на грудень 2025 року Пітер Сарсґаард, якому виповнилося 54, продовжує активну кар’єру, поєднуючи кіно, телебачення та театр, зосереджуючись на складних драматичних ролях. У 2025 році він знявся у драмі “Сентябрь 5” (September 5), номінованій на Golden Globe, де зіграв Руні Арледжа, ABC-виконавчого продюсера; прем’єра відбулася на Венеційському фестивалі, фільм отримав схвалення за історичну глибину. Сарсґаард номінований на Primetime Emmy 2025 за Томмі Мольто у “Презумпції невинуватості” (2024), серіалі Apple TV+, що став хітом, зібравши аудиторію за юридичну інтригу. Серед недавніх — роль у “Пам’яті” (2023) з Джессікою Честейн, за яку здобув Volpi Cup, та “Куди!” (Coup!, 2023). У листопаді 2025-го приєднався до касту “Дороги додому 2” (Road House 2) на Amazon MGM з Джейком Джилленголом та Дейвом Батістою — сіквел екшну 2024-го, зйомки тривають, прем’єра очікується 2026-го. Сарсґаард знімається у серіалі “Нейромант” (Neuromancer) на Apple TV+ як Джон Ешпул, адаптація кіберпанку Вільяма Ґібсона з Келлумом Тернером; виробництво у розпалі. Серед майбутніх — “Наречена!” (The Bride!, 2026) режисера Меггі Джилленгол з Джессі Баклі та Крістіаном Бейлом, де він грає ключову роль у феміністському Франкенштейні; “Ерозія” (Erosion) швейцарського режисера Майкла Коха, зйомки стартували у липні 2025-го; “Нуль К” (Zero K, 2026) за Дон Делілло з Калебом Лендрі Джонсом. Сарсґаард отримав Karlovy Vary Festival President’s Award (2025) за внесок. Він живе в Брукліні з родиною, підтримує палестинські ініціативи (підписав бойкот у вересні 2025-го), практикує католицизм і фокусується на проектах з соціальним підтекстом, плануючи більше театру.