Пітер Лорре

Петер Лорре (справжнє ім’я Ласло Льовенштайн) народився 26 червня 1904 року в Ружомбероку (тоді Рожашеґі в Австро-Угорщині, нині Словаччина). Він був угорсько-американським актором єврейського походження, який розпочав кар’єру в театрі Відня та Берліна. Лорре став відомим завдяки ролі серійного вбивці у фільмі Фріца Ланга «М» (1931). Через нацистський режим він емігрував до США, де став одним із найхарактерніших акторів Голлівуду. Петер Лорре помер 23 березня 1964 року від інсульту у віці 59 років.

Петер Лорре найбільш відомий своїми ролями зловісних, лиховісних персонажів завдяки унікальному голосу, виразним очам і манері гри. Серед найзнаменитіших робіт — фільми «М» (1931), «Мальтійський сокіл» (1941), «Касабланка» (1942), «Арсен і старі мережива» (1944), «20 000 льє під водою» (1954) та серія фільмів про містера Мото. Він також зіграв першого лиходія у франшизі Джеймса Бонда («Казино Рояль», 1954, телеверсія). Лорре часто грав у фільмах жахів, нуарах і комедіях, співпрацюючи з такими режисерами, як Альфред Гічкок, Джон Г’юстон і Роджер Корман.

Петер Лорре не був номінований на «Оскар». Він отримав кілька нагород Photoplay Award за найкращі виступи місяця у 1936, 1944 та 1945 роках. У 1960 році йому присвоєно зірку на Голлівудській алеї слави. Критики та колеги високо оцінювали його унікальний акторський стиль, хоча престижних нагород за головні ролі він не здобув.

Петер Лорре був одружений тричі. Перший шлюб — з акторкою Селією Ловскі (1934–1945), другий — з Каарен Верн (1945–1950). Третій шлюб — з Аннемарі Бреннінг (з 1953 року до його смерті). У третьому шлюбі народилася єдина донька Кетрін Лорре (1953–1985). Лорре мав складне особисте життя, пов’язане з проблемами здоров’я та залежностями. Його донька Кетрін пізніше пережила трагічну долю і померла у 32 роки від ускладнень діабету. Родина актора була тісно пов’язана з театральним і кінематографічним середовищем.

Петер Лорре помер 23 березня 1964 року. На момент смерті його останні роботи включали ролі у фільмах жахів Роджера Кормана («Ворон», 1963; «Комедія жахів», 1963) та комедії Джеррі Льюїса «The Patsy» (1964, посмертно). Сьогодні спадщина Лорре живе в класичних фільмах Голлівуду. Його образ і голос продовжують впливати на поп-культуру, а ролі в «Касабланці» та «М» вважаються культовими. Шанувальники переглядають його фільми, а актор залишається одним із найвпізнаваніших характерних акторів XX століття.