Пітер Кашінґ

Пітер Кушинг (повне ім’я Пітер Вілтон Кушинг) народився 26 травня 1913 року в Кенлі, графство Суррей (нині частина Лондона), Англія. Він був молодшим із трьох синів у родині Джорджа Едварда Кушинга, інженера-кількісного оцінювача, та Неллі Марії Кінг. З дитинства захоплювався театром і малюванням. У 1930-х роках вивчав акторську майстерність, дебютував на сцені 1935 року. Під час Другої світової війни служив у ENSA, де зустрів свою майбутню дружину. Кар’єра тривала понад 60 років, включаючи понад 100 фільмів.

Пітер Кушинг — легендарний британський актор, ікона жахів студії Hammer. Найвідоміший завдяки ролям барона Віктора Франкенштейна («Прокляття Франкенштейна» та сиквели) та доктора Ван Гелсінга. Зіграв Гранд Моффа Таркіна у «Зоряних війнах» (1977), Шерлока Холмса в серіалах і фільмах, а також численні ролі в горорах поряд з Крістофером Лі. Його витончена, аристократична манера гри зробила його одним із найвпізнаваніших характерних акторів XX століття.

Отримав British Academy Television Award (BAFTA TV Award) за найкращу чоловічу роль (1956) за роль у телевізійній адаптації «1984». Нагороджений Орденом Британської імперії (OBE). Був номінований на Saturn Award за роль у «Зоряних війнах». Має численні почесні нагороди за внесок у кіно жахів і телебачення.

Народився в родині Джорджа Едварда Кушинга та Неллі Марії Кінг. 10 квітня 1943 року одружився з акторкою та танцівницею Вайолет Гелен Бек (Гелен), з якою прожив у надзвичайно щасливому шлюбі до її смерті від емфіземи 14 січня 1971 року. Дітей подружжя не мало. Після втрати дружини Кушинг сильно сумував, часто відвідував її могилу і говорив, що його життя закінчилося разом із її. Помер 11 серпня 1994 року у Кентербері, Кент, від раку простати у віці 81 року.

Пітер Кушинг помер 11 серпня 1994 року. Його остання роль — у фільмі «Biggles: Adventures in Time» (1986), хоча епізодично з’являвся й пізніше. Після смерті дружини працював інтенсивно, щоб подолати горе, знявшись у понад 20 фільмах за п’ять років. Сьогодні його вважають одним із найвеличніших акторів жахів в історії кіно. Образ Гранд Моффа Таркіна був цифрово відновлений у «Rogue One: A Star Wars Story» (2016) з використанням архівних матеріалів. Його спадщина живе в численних фільмах Hammer, «Зоряних війнах» і як еталон витонченого жаху.