Пітер Берґ

Пітер Берґ, повне ім’я Пітер Вінклер Берґ, народився 11 березня 1964 року в Нью-Йорку, США, у родині морського піхотинця Лоуренса “Ларрі” Берґа та Саллі (уроджена Вінклер) Берґ, яка працювала в психіатричній лікарні та співзасновувала благодійний каталог для молоді. Через матір він є двоюрідним братом письменника Г. Ґ. Бісінджера, чия книга “Friday Night Lights” стала основою для його знаменитого фільму та серіалу. Берґ відвідував школи в системі Чапаква та закінчив The Taft School у 1980 році, після чого навчався в Macalester College у Сент-Полі, штат Міннесота, де спеціалізувався на театральних мистецтвах і історії театру, закінчивши у 1984 році. З дитинства його надихали бродвейські шоу, куди батьки водили його двічі на місяць, що спонукало до переїзду в Лос-Анджелес для кар’єри в кіно.

Пітер Берґ — американський актор, режисер, продюсер, сценарист і шоуранер, який почав кар’єру актора в 1988 році з ролі в дорожній комедії Never on Tuesday, а згодом знявся у відомих фільмах, таких як A Midnight Clear (1992), Fire in the Sky (1993), Cop Land (1997), Collateral (2004) та Lions for Lambs (2007). Як режисер, він дебютував чорною комедією Very Bad Things (1998), після чого зняв динамічні проекти на кшталт The Rundown (2003), Friday Night Lights (2004), The Kingdom (2007), Hancock (2008) з Віллом Смітом, Battleship (2012), Lone Survivor (2013), Deepwater Horizon (2016), Patriots Day (2016), Mile 22 (2018) та Spenser Confidential (2020), часто співпрацюючи з Марком Волбергом. У телебаченні Берґ створив серіал Wonderland (2000) для ABC та розробив драму Friday Night Lights (2006–2011) для NBC, адаптовану з його фільму, яка стала культовою. Він також режисерував епізоди серіалів The Leftovers, Ballers та Painkiller (2023), а як актор найбільш відомий роллю доктора Біллі Кронка в медичній драмі Chicago Hope (1995–1999). Берґ часто з’являється в камео у своїх проектах і відомий документальними серіями, як 30 for 30 та Boys in Blue (2023). Його стиль — динамічні, реалістичні драми про спорт, війну та катастрофи, що приносять нагороди та високу оцінку критиків.

Пітер Берґ отримав дві номінації на Primetime Emmy Award за серіал Friday Night Lights (2006–2011), а також Peabody Award за цей же проект. За фільм Friday Night Lights (2004) йому присудили AFI Award за Фільм року (2005) та ESPY Award за Найкращий спортивний фільм (2005). За Very Bad Things (1998) — Deauville American Film Festival Fun Radio Trophy. Номінації на Writers Guild of America Award, Satellite Award та Saturn Award за різні проекти, включаючи Hancock (2008). У 2023 році — номінація на Primetime Emmy за Outstanding Sports Documentary Series. У 2025 році — номінація на Cinema Eye Honors Award за Outstanding Achievement in Anthology Series.

Батьками Пітера Берґа є Лоуренс “Ларрі” Берґ, ветеран морської піхоти США, та Саллі Берґ (уроджена Вінклер), яка працювала в психіатричній лікарні, співзасновувала благодійний каталог Catalog for Giving для молоді та організовувала групи підтримки для жінок з раком. Через матір Берґ є двоюрідним братом письменника Г. Ґ. Бісінджера, чия книга надихнула на Friday Night Lights. У Берґа є молодша сестра Мері, з якою він виріс у Нью-Йорку та околицях, де родина часто відвідувала бродвейські шоу. У 1993 році Пітер одружився з Елізабет Роджерс, виконавчим директором з косметики, з якою познайомився близько 1987 року; шлюб тривав до розлучення у 1998 (або 2002 за деякими джерелами) році. Пара має одного сина — Емметта Берґа, народженого у листопаді 1999 року, з яким Пітер підтримує близькі стосунки, зокрема у 2014 році публічно висловив занепокоєння щодо безпеки американського футболу для дітей. Після розлучення Берґ мав роман з актрисою Естеллою Воррен (2002–2006), з якою з’являвся на прем’єрах, та з комікесою Вітні Каммінгс (2012–2013), розрив з якою вона оголосила під час стендапу. Наразі Пітер не одружений і не має публічних даних про поточних партнерів, фокусуючись на кар’єрі та синові.

Наразі Пітер Берґ активно працює над серіалом American Primeval (2025) для Netflix, де виступає режисером, виконавчим продюсером та актором; обмежена серія про конфлікти між корінними американцями, піонерами та урядом у 1857 році, з Тейлором Кітчем і Бетті Гілпін у головних ролях, набрала 35,1 млн переглядів і провела чотири тижні в глобальному топ-10. У серпні 2025 року завершив зйомки воєнної драми The Mosquito Bowl для Netflix — адаптації бестселера Базза Бісінджера про футбольну гру серед морських піхотинців перед битвою за Окінаву у Другій світовій війні, де він режисер, співавтор сценарію з Марком Л. Смітом і продюсер; у ролях Ніколас Ґалітзіне, Білл Скарсґард, Рей Ніколсон та Том Френсіс. У жовтні 2025 року оголосив про участь у фільмі Call of Duty для Paramount Pictures разом з Тейлором Шеріданом: Берґ напише, зрежисує та спродюсує, фокусуючись на військових кампаніях, щоб привабити фанатів гри та нову аудиторію. Він оновив угоду з Netflix через Film 44 на live-action проекти після успіху Painkiller (2023) та American Primeval. Серед планів — фільм на основі The Mosquito Bowl (TBA), Untitled Derek Boogaard Project (TBA), Hancock 2 (TBA), Gone Like the Wind (TBA), а також виконавче продюсування перезапуску Friday Night Lights. У 2024 році Берґ працював над документальною серією God Save Texas як виконавчий продюсер та Boys in Blue (2023) про футбольну команду в Міннеаполісі. Берґ продовжує керувати Film 44 та Film 45 для нон-фікшн, а також знімається в камео, як у The Studio (2025), та веде комерційні кампанії через Film 47.