Петро Порошенко

Петро Олексійович Порошенко народився 26 вересня 1965 року в Болграді Одеської області. Виріс у родині інженера, частину дитинства провів у Бендерах. У 1989 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка з відзнакою за спеціальністю економіст-міжнародник. Згодом здобув ступінь кандидата юридичних наук. Його раннє життя пов’язане з поєднанням освіти та перших бізнесових кроків у перехідний період 1990-х років.

Порошенко — п’ятий президент України (2014–2019 роки), народний депутат кількох скликань, міністр закордонних справ (2009–2010) та економічного розвитку і торгівлі (2012). Засновник і власник кондитерської корпорації Roshen, відомої як «шоколадний король». Був ключовим учасником Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності. Як президент підписав Угоду про асоціацію з ЄС, запровадив безвізовий режим та розпочав реформи армії та економіки під час війни на Донбасі.

Має українські ордени «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів, звання Заслужений економіст України. Серед міжнародних нагород — Орден Республіки (Молдова), Орден Білого Орла (Польща), Орден Громадянських заслуг (Іспанія), Орден Стара Планина (Болгарія), Орден Заслуг (Словенія, Мальта) та інші. Під час президентства активно нагороджував військових та цивільних осіб державними відзнаками України.

Батько — Олексій Іванович Порошенко (1936–2020), відомий промисловець і екс-депутат Вінницької облради. Дружина — Марина Анатоліївна Порошенко (нар. 1962), лікар-кардіолог, голова Благодійного фонду Петра Порошенка, депутат Київради від «Європейської солідарності». Подружжя одружилося у 1984 році. Мають чотирьох дітей: старший син Олексій (нар. 1985) — народний депутат, одружений, працює в бізнесі; доньки-близнюки Євгенія та Олександра (нар. 2000); молодший син Михайло (нар. 2001). Діти частково проживають за кордоном, допомагаючи Україні через волонтерство та бізнес.

Станом на 2025–2026 роки Петро Порошенко є народним депутатом України від партії «Європейська солідарність», яку очолює. Активно критикує владу, бере участь у парламентських дебатах, відвідує фронт і підтримує ЗСУ. Займається благодійністю через власний фонд, лобіює міжнародну допомогу Україні. Паралельно оскаржує в судах санкції та інші рішення влади. Планує брати участь у майбутніх виборах, позиціонуючи себе як досвідченого лідера в умовах війни. Продовжує керувати бізнес-активами, зокрема Roshen, попри виклики воєнного часу.