Петро Бенюк

Петро Михайлович Бенюк народився 4 березня 1946 року в селищі Битків Надвірнянського району Станіславської області (нині Івано-Франківська область, Україна). Він виріс у робітничій родині на Прикарпатті. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1971). З 1972 року працював у Львівському академічному українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької, де прослужив понад 47 років. Зараз актор уже пішов з життя — він помер 9 квітня 2019 року у Львові на 74-му році після тривалої хвороби. Його поховали у Львові.

Петро Бенюк — видатний характерний актор, який зіграв понад 50 ролей у театрі та кіно. У театрі ім. Заньковецької він виконував ролі в класичних українських та світових п’єсах, зокрема в постановках «Молода гвардія», «Варвара», «Король Данило». У кіно дебютував у 1969 році, знявся в понад 30 фільмах, серед яких «Голод-33» (1991, роль селянина), «Волчье солнце» (2014, серіал), «Judenkreis, або Вічний колесо» (1996), «Каменная душа» (1988), «Перший крок у хмарах» (2012). Його ролі часто були драматичними, з глибоким психологічним наповненням, пов’язаними з темами війни, голоду, долі простих людей. Актор славився природністю гри та майстерністю в епізодичних ролях.

Петро Бенюк отримав звання Народний артист України (1996). Він був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2016) та II ступеня (2012). У 1987 році став лауреатом Республіканської премії ЛКСМУ ім. М. Островського. Його внесок у українське театральне та кіномистецтво відзначений як значний для розвитку національної культури, особливо в ролях, що підкреслюють історичну пам’ять та людську долю.

Петро Бенюк — старший брат відомого українського актора Богдана Бенюка (народного артиста України). Детальна інформація про батьків, дружину чи дітей у відкритих джерелах обмежена — актор вів досить приватне життя. Відомо, що родина походила з Прикарпаття, де брат Богдан також народився. Петро не мав публічних скандалів чи детальних розповідей про особисте життя в інтерв’ю. Після його смерті в 2019 році родина та колеги по театру згадували його як скромну та віддану професії людину. Інформації про нащадків чи поточні родинні зв’язки немає в публічному доступі.

Петро Бенюк помер 9 квітня 2019 року у Львові після тривалої хвороби. Станом на 2026 рік минуло вже понад 6 років з його смерті, і нових проєктів чи подій з його участю немає. Його фільми та театральні ролі продовжують транслюватися на українських каналах та стрімінгах, особливо «Голод-33» та інші історичні стрічки. У 2025–2026 роках його ім’я згадується в контексті ювілеїв Львівського театру ім. Заньковецької та ретроспектив українського кіно 1990-х. Актор залишив значний слід у національному мистецтві, його ролі часто цитують як приклад глибокої акторської майстерності. Пам’ять про нього вшановують колеги та фанати через архівні матеріали та згадки в пресі.