Пем Ґріер

Пем Ґріер (Pam Grier), повне ім’я Памела Сюзетт Ґріер, народилася 26 травня 1949 року в місті Вінстон-Сейлем, штат Північна Кароліна, США. Вона виросла в родині з військовими переїздами через службу батька в Повітряних силах США, жила в Колорадо, Європі (зокрема в Англії) та повернулася до Денвера. З дитинства пережила травми, включаючи сексуальне насильство в ранньому віці, але знайшла силу в мистецтві та боротьбі. Ґріер має змішане походження: чорне, іспанське, китайське, філіппінське та індіанське (шайєнн). Вона навчалася в Метрополітенському державному коледжі Денвера, але не завершила повну освіту, натомість почала кар’єру в кіно в Лос-Анджелесі. Її життя та кар’єра стали символом подолання бар’єрів для афроамериканських жінок у Голлівуді.

Пем Ґріер — легендарна американська актриса, співачка та майстриня бойових мистецтв, визнана першою жінкою-акторкою в жанрі екшн у кіно. Вона стала іконою 1970-х завдяки ролям у blaxploitation-фільмах: головні героїні в “Coffy” (1973), де грає медсестру, яка мститься наркодилерам, “Foxy Brown” (1974), “Sheba, Baby” (1975) та “Friday Foster” (1975). Ці фільми зробили її символом сильної, сексуальної та незалежної чорної жінки. Після спаду жанру вона знімалася в серіалах (“Miami Vice”, “Crime Story”) та фільмах. Відродження кар’єри принесла роль у “Jackie Brown” (1997) Квентіна Тарантіно, де вона зіграла стюардесу, що контрабандою перевозить гроші. Пізніше знімалася в “Escape from L.A.”, “Mars Attacks!”, “Bones”, “Poms” та серіалах “The L Word” (роль Кіт Портер), “Them” та “Bless This Mess”. Вона також озвучувала персонажів у мультсеріалах та брала участь у незалежних проєктах. Її внесок у кіно визнаний як прорив для представництва афроамериканок.

Пем Ґріер має численні номінації та нагороди: номінації на “Золотий глобус”, “Еммі”, “Супутник”, “Сатурн” та премію Гільдії кіноакторів за роль у “Jackie Brown”. Вона виграла премію Сан-Дієго кінокритиків за найкращу актрису (1998), премію кар’єрних досягнень на Acapulco Black Film Festival (1999), нагороду High Falls Film Festival (2001), Special Achievement in Film Trumpet Award (2003), Master of Cinema Award на RiverRun Film Festival (2008), Lifetime Achievement Award на Toronto Black Film Festival (2024) та інші. Вона також отримала почесні докторські ступені від University of Maryland Eastern Shore та Langston University. Її визнали однією з найкращих акторок без номінації на “Оскар” за версією IndieWire.

Пем Ґріер народилася в родині Гвендолін Сільвії Девіс (домогосподарки та медсестри) та Кларенса Рансома Ґріера-молодшого (механіка та технічного сержанта ВПС США). У неї є сестра та брат (одна сестра померла від раку в 1990-х). Вона має змішане походження та близька до актора та міністра Розі Ґріера, але заперечує родинні зв’язки з ним. Пем ніколи не була офіційно заміжньою та не має дітей. Вона мала тривалі стосунки з відомими чоловіками: з баскетболістом Каремом Абдул-Джаббаром (який пропонував шлюб за умови переходу в іслам, але вона відмовила), коміком Фредді Прінцем (який страждав від залежності), Річардом Прайором (допомагала йому боротися з наркотиками) та іншими. У 1988 році пережила рак шийки матки 4 стадії, але повністю одужала. Вона веде приватне життя, фокусуючись на незалежності та творчості.

Станом на січень 2026 року Пем Ґріер, якій 76 років, продовжує залишатися активною іконою кіно. Вона бере участь у конвенціях, таких як Sinister Creature Con 2026 та El Paso Comic Con 2026, де виступає як гість. Нещодавні проєкти включають роль у серіалі “Them” (2024, 8 епізодів), озвучку в “Bob’s Burgers” (2024), фільм “High Horse: The Black Cowboy” (2025) та інші. Вона живе на ранчо в Санта-Фе, Нью-Мексико, займається садівництвом (заснувала Pam Grier Community Garden) та просуванням здорового способу життя. Планується біопік за її мемуарами “Foxy: My Life in Three Acts” під назвою “Pam”. Ґріер продовжує надихати покоління, виступає за різноманітність у кіно та підтримує благодійність. Вона почувається комфортно як легенда, зберігаючи елегантність та силу, і не планує виходити на пенсію.