Педро Альмодовар

Педро Альмодовар народився 25 вересня 1949 року в маленькому сільському містечку Кальсада-де-Калаатрава, провінція Сьюдад-Реаль, регіон Ла-Манча, Іспанія. Він виріс у скромній родині, де мати Антонія Кабальєро працювала домогосподаркою, а батько Франсиско Альмодовар — фермером; у сім’ї було п’ятеро братів і сестер, і Педро був наймолодшим. З дитинства Альмодовар проявляв інтерес до кіно, відвідуючи місцеві кінотеатри, а в 17 років переїхав до Мадрида, мріючи про навчання в кіношколі, але через брак коштів та закриття школи за режиму Франко почав працювати кур’єром у телефонній компанії. У Мадриді він приєднався до контркультурного руху La Movida, де знімав короткометражки з друзями, що стало початком його творчого шляху.

Педро Альмодовар — іспанський кінорежисер, сценарист, продюсер та колишній актор, відомий яскравими мелодрамами з елементами чорної комедії, темами бажання, ЛГБТК+, сім’ї та ідентичності, що поєднують поп-культуру, психоделічні кольори та складні наративи. Його дебютний повнометражний фільм «Pepi, Luci, Bom» (1980) став маніфестом La Movida, а прорив — «Жінки на межі нервового зриву» (1988), номінований на Оскар за найкращий іноземний фільм. Серед найвідоміших проектів — «Все про мою матір» (1999), що виграв Оскар за найкращий іноземний фільм; «Розкажи їй» (2002) з Оскаром за оригінальний сценарій; «Вульвер» (2006) з Пенелопе Крус; «Болю і слава» (2019) з Антоніо Бандерасом, натхненний автобіографією; короткометражка «Дивний спосіб життя» (2023) з Ітаном Гоуком та Педро Паскалем. У 2024 році вийшов його перший англомовний фільм «Кімната поряд» (The Room Next Door) з Джуліан Моур та Тільдою Свінтон, що виграв Золотого Лева у Венеції. Альмодовар заснував продакшн-компанію El Deseo з братом Агустіном у 1986 році, знявши понад 20 фільмів, що здобули культовий статус.

– Оскар за найкращий іноземний фільм (2000) за «Все про мою матір».
– Оскар за найкращий оригінальний сценарій (2003) за «Розкажи їй».
– Золотий Лев Венеційського фестивалю за найкращий фільм (2024) за «Кімната поряд» (перший для іспанського фільму).
– Премія за найкращу режисуру Каннського фестивалю (1999) за «Все про мою матір».
– Премія за найкращу режисуру Каннського фестивалю (2006) за «Вульвер».
– BAFTA за найкращий неангломовний фільм (2000) за «Все про мою матір».
– Золотий Глобус за найкращий іноземний фільм (2000) за «Все про мою матір».
– Золотий Лев за життєві досягнення (2019).
– Орден Почесного легіону Франції (1997).
– Золота медаль за заслуги у мистецтві (1999).
Альмодовар має понад 200 нагород та 300 номінацій, включаючи почесні докторські ступені від Гарварду (2009) та Оксфорду (2016); його визнання підкреслює внесок у світове кіно як піонера ЛГБТК+-тем.

Батьки Педро Альмодовара — Антонія Кабальєро, домогосподарка, та Франсиско Альмодовар, фермер, виростили його в бідному селі Ла-Манча, де мати розповідала історії, натхненні фольклором, що вплинуло на його теми сім’ї та материнства. У сім’ї було п’ятеро дітей: старші брати Касільяс та Себастьян, сестра Марія Хесус та молодший брат Агустін, з яким Педро заснував El Deseo та близький у творчості. Родина переїжджала до Мадрида в 1967 році, де Педро підтримував матір, яка померла в 1993 році, присвятивши їй «Все про мою матір». Батько помер раніше; Альмодовар близький з братами, особливо Агустіном, продюсером його фільмів. Щодо особистого життя, Альмодовар — відкритий гей, ніколи не одружувався та не має дітей, тримаючи романтику приватною; у 1990-х мав стосунки з акторами, але фокусувався на кар’єрі. Родина залишається опорою, особливо брат Агустін, з яким Педро ділить успіхи; він живе в Мадриді, балансуючи роботу з приватним життям.

На грудень 2025 року Педро Альмодовар активно готується до зйомок нового фільму «Гірке Різдво» (Bitter Christmas), які стартують у червні на Канарських островах, натхненний темами сім’ї та втрати в постпандемійному світі. Його останній фільм «Кімната поряд» (2024) виграв Золотого Лева у Венеції, зібравши схвальні відгуки (92% на Rotten Tomatoes) за драму про смерть та дружбу з Джуліан Моур та Тільдою Свінтон, та номінований на Оскар. Альмодовар завершив короткометражку «Дивний спосіб життя» (2023), що стала хітом на фестивалях, та продовжує продюсувати проекти El Deseo, включаючи фільми молодих режисерів. У 2025 році він дав інтерв’ю The Guardian про англомовний досвід як «звільнення», та відвідав AFI Fest у Лос-Анджелесі для промоції «Кімнати поряд». Серед поточних робіт — підготовка автобіографічного серіалу для Netflix про La Movida (анонс 2026) та менторство в NYU Tisch. Серед майбутніх планів — адаптація роману Сigrid Nunez для сіквела та повернення до іспанської драми про ЛГБТК+; Альмодовар фокусується на темах старіння та кохання, балансуючи з братом Агустіном. Незважаючи на здоров’я (проблеми з голосом після 2019), він натхненний успіхом «Кімнати поряд» та прагне Оскара за режисуру.