Павло Загребельний

Павло Архипович Загребельний народився 22 червня 1934 року. Він — видатний український письменник, прозаїк і сценарист, один із найплідніших авторів української літератури другої половини XX століття. Учасник Другої світової війни, пройшов фронт, поранення та полон. Закінчив Дніпропетровський державний університет, працював у журналістиці та на керівних посадах у Спілці письменників України. Автор понад тридцяти романів, повістей та сценаріїв, відомий глибоким історичним і психологічним аналізом.

Павло Загребельний — класик сучасної української прози, відомий історичними романами та гостросюжетною прозою. Серед найвідоміших творів — «Роксолана», «Первоміст», «Смерть у Києві», «Розгін», «Європа 45», «Безслідний Лукас» та «Чудо». Його романи досліджують теми історії України, людської долі, влади та моралі. Багато творів екранізовано, а книги перекладено кількома мовами. Письменник поєднував літературну творчість з громадською діяльністю, був депутатом Верховної Ради.

Отримав звання Героя України (2004), Шевченківську премію (за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві», 1974), Державну премію СРСР (1980). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «Знак Пошани», князя Ярослава Мудрого V ступеня, Вітчизняної війни та іншими медалями. Був лауреатом багатьох республіканських і всесоюзних премій.

Павло Загребельний був одружений з Еллою Михайлівною Щербань (1929–2022), донькою радянського політичного діяча. У подружжя народилися донька Марина Павлівна Загребельна та син Михайло Павлович Загребельний (чоловік літературознавиці Соломії Павличко). Має онуків, зокрема онуку Богдану Павличко — видавницю. Письменник зберігав особисті щоденники, які дружина та син вирішили оприлюднити пізніше. Родина жила в Києві.

Павло Архипович Загребельний помер 3 лютого 2009 року в Києві у віці 84 років після тривалої хвороби (туберкульоз) і похований на Байковому кладовищі. Його літературна спадщина залишається живою: твори перевидаються, вивчаються в школах і університетах, екранізуються. Пам’ять про письменника вшановується в Україні, зокрема на Полтавщині та в Києві. Його романи продовжують впливати на сучасну українську літературу та культуру, а щоденники планують опублікувати після 2029 року.