Полетт Ґоддар

Полетт Ґоддар (справжнє ім’я Маріон Леві) народилася 3 червня 1910 року в Нью-Йорку, США [citation:1][citation:4]. Вона була єдиною дитиною в родині, а її батьки розлучилися, коли дівчинка була ще маленькою [citation:6]. У віці 13 років вона дебютувала в рев’ю Флоренца Зігфелда «Ziegfeld Follies» як «дівчина Зігфелда», а вже у 17 років вийшла заміж за заможного бізнесмена Едгара Джеймса [citation:1][citation:9]. Після розлучення вона переїхала до Голлівуду, де почала кар’єру кіноакторки з невеликих ролей у різних студіях [citation:1][citation:7]. Полетт Ґоддар померла 23 квітня 1990 року у своєму домі в Швейцарії від серцевої недостатності [citation:1][citation:4].

Полетт Ґоддар відома як провідна акторка золотої доби Голлівуду, зірка студії Paramount у 1940-х роках [citation:4][citation:7]. Найбільшої слави їй принесли ролі у фільмах Чарлі Чапліна — «Нові часи» (Modern Times, 1936) та «Великий диктатор» (The Great Dictator, 1940), де вона зіграла головних жіночих персонажів [citation:1][citation:4]. Серед інших відомих стрічок за її участю — «Жінки» (The Women, 1939), «Кіт і канарка» (The Cat and the Canary, 1939) з Бобом Гоупом, «Збирай буйний вітер» (Reap the Wild Wind, 1942) з Джоном Вейном, а також «Кітті» (Kitty, 1945) з Реєм Мілландом [citation:4][citation:7]. Ґоддар також запам’яталася тим, що була однією з головних претенденток на роль Скарлетт О’Гара у фільмі «Віднесені вітром» (1939), але поступилася Вів’єн Лі [citation:1][citation:3].

У 1943 році Полетт Ґоддар була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану за виконання ролі лейтенанта Джоан О’Дул у військовій драмі «З такою гордістю ми славимо!» (So Proudly We Hail!) [citation:1][citation:4][citation:7]. Нагороду того року отримала Катіна Паксіну за фільм «По кому подзвін» [citation:9]. 8 лютого 1960 року акторка була удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави за внесок у кіномистецтво [citation:6].

Полетт Ґоддар народилася в родині Джозефа Рассела Леві (який пізніше змінив прізвище на Ле Ві) та Альти Мей Ґоддар [citation:1][citation:6]. Її батько був нащадком єврейських іммігрантів, а мати мала англійське походження [citation:3][citation:6]. Батьки розлучилися, коли Полетт була маленькою, і вона не бачила батька до кінця 1930-х років, коли вже стала знаменитістю [citation:7]. Стосунки з батьком були напруженими: він подав на неї до суду через статтю в журналі, а після його смерті він залишив їй лише один долар у заповіті [citation:7]. Акторка була одружена чотири рази: з Едгаром Джеймсом (1927–1932), Чарлі Чапліном (1936–1942), Берджессом Мередітом (1944–1949) та німецьким письменником Еріхом Марією Ремарком (1958–1970) [citation:1][citation:4]. Вона не мала власних дітей, але була мачухою синів Чапліна — Чарлі-молодшого та Сідні [citation:3]. Після смерті Ремарка Полетт успадкувала значні статки, включаючи кілька європейських маєтків та колекції сучасного мистецтва [citation:4].

Після одруження з Еріхом Марією Ремарком у 1958 році Полетт Ґоддар переїхала до Швейцарії та значно скоротила акторську діяльність [citation:4]. Її останньою появою на екрані став телевізійний фільм «Сестри Снуп» (The Snoop Sisters, 1972) [citation:1][citation:4]. У 1975 році акторка успішно пройшла лікування від раку молочної залози [citation:3][citation:4]. У 1980-х роках вона була помітною світською левицею в Нью-Йорку, дружила з Енді Ворголом і часто з’являлася на культурних заходах, вкрита коштовностями [citation:4]. Полетт Ґоддар заповідала близько 20 мільйонів доларів Нью-Йоркському університету на створення інституту європейських досліджень імені Ремарка, а також на честь неї названо один із студентських гуртожитків — Paulette Goddard Hall [citation:3][citation:4]. Акторка померла 23 квітня 1990 року в Швейцарії та похована на сільському цвинтарі Ронко поруч із чоловіком Еріхом Марією Ремарком та своєю матір’ю [citation:3].