Пол Сід

Пол Ентоні Сід народився 18 вересня 1947 року в Бідфорді, графство Девон, Англія. Він був первістком Джоан (уроджена Джексон) і Джоса Сіда, які під час Другої світової війни служили відповідно в армії та в жіночій службі ВМС (Wrens), а згодом навчалися в художній школі Бідфорда. Згодом сім’я переїхала до Манчестера, де Пол навчався в Манчестерській гімназії, а потім вивчав драму в Манчестерському університеті.

Пол Сід розпочав кар’єру як актор і з’являвся в численних британських телесеріалах 1970-х років, зокрема Z-Cars, Softly Softly: Taskforce, Survivors, Doctor Who (роль Graff Vynda-K у «The Ribos Operation»), Secret Army, Coronation Street (роль отця Гарріса) та Tales of the Unexpected. У кінці 1970-х він перейшов до режисури, закінчивши режисерський курс BBC, і став одним із провідних телевізійних режисерів Великої Британії. Найбільшу славу йому принесла режисура політичного трилера «House of Cards» (1990) та його продовження «To Play the King», а також серіалів A Touch of Frost, Doc Martin, Lark Rise to Candleford, New Tricks та Just William.

Пол Сід здобув дві премії BAFTA: за найкращу одиночну драму (A Rather English Marriage, 1998) та за найкращу драму (Just William, 2010). Загалом його роботи отримали численні нагороди та номінації, зокрема від Broadcasting Press Guild, RTS та Peabody Award.

Пол Сід познайомився зі своєю майбутньою дружиною, акторкою Елізабет Кессіді, під час роботи над серіалом Z-Cars. Вони одружилися у 2000 році. У подружжя двоє синів — Джек і Шон. У нього також є молодша сестра Петра, яка народилася через вісім років після нього. Пол Сід помер 7 березня 2026 року у віці 78 років від раку, його переживають дружина, сини та сестра.

Пол Сід пішов з життя 7 березня 2026 року. До останніх років він продовжував активно працювати режисером телевізійних драм і серіалів, залишаючись одним із найшанованіших британських телевізійних режисерів. Його внесок у розвиток якісної телевізійної драми, особливо в жанрі політичного трилера та сімейної історії, залишається значним. Після смерті колеги та критики відзначали його інтелект, емоційну точність і рідкісний інстинкт до акторської гри.