Патрік Стюарт

Патрік Стюарт народився 13 липня 1940 року в Мірфілді, Західний Йоркшир, Англія. Він є наймолодшим сином у сім’ї: мати Ґледіс Барроуклоф (1910–2000) працювала ткачихою та текстильницею, а батько Альфред Стюарт (1905–1980) служив у британській армії як сержант-майор парашутного полку під час Другої світової війни, згодом ставши робітником і листоношею. У Стюарта є два старші брати: Джеффрі (нар. 1925) та Тревор (нар. 1935). Зростаючи в бідній родині, де батько страждав від посттравматичного стресового розладу після Дюнкерка, Патрік рано покинув школу в 15 років, працюючи репортером у місцевій газеті, але швидко перейшов до театру завдяки вчителю Сесілу Дорманду, який подарував йому Шекспіра. Навчався в Bristol Old Vic Theatre School, ставши першим випускником без оксбриджівської освіти, що заклало основу для його кар’єри в Королівській шекспірівській компанії.

Патрік Стюарт — видатний англійський актор театру, кіно та телебачення, відомий своєю шекспірівською глибиною та ролями в науковій фантастиці, що принесли йому світову славу. Його прорив стався в Королівській шекспірівській компанії (RSC) з 1966 року, де він зіграв понад 60 ролей, включаючи Антона в “Антоній і Клеопатра” (1979) та Клавдія в “Гамлеті” (2008), за які отримав Олів’є. Світова популярність прийшла з роллю капітана Жан-Люка Пікара в серіалі “Зоряний шлях: Наступне покоління” (1987–1994), де він виконав 178 епізодів, а згодом повторив у фільмах “Зоряний шлях: Покоління” (1994), “Зоряний шлях: Перший контакт” (1996), “Зоряний шлях: Повстання” (1998) та “Зоряний шлях: Немезіда” (2002), а також у “Зоряний шлях: Пікара” (2020–2023). У кіно Стюарт блискуче втілив професора Чарльза Ксав’єра в франшизі “Люди Ікс” (2000–2017), включаючи “Люди Ікс” (2000), “Логан” (2017) та “Доктор Стрендж у мультивсесвіті божевілля” (2022). Серед інших знакових проектів — голос у “Американському татуїровані” (з 2005), ролі в драмах “Лев взимку” (2004) та “Грін Рум” (2015), а також театральні постановки як “Макбет” (2007). Його кар’єра охоплює понад 200 проектів, поєднуючи класику з жанровим кіно, де він майстерно передає інтелект, авторитет та вразливість.

Патрік Стюарт здобув два Laurence Olivier Awards: за найкращу чоловічу роль другого плану (“Антоній і Клеопатра”, 1979) та за найкращу чоловічу роль другого плану (“Гамлет”, 2008). Grammy Award за найкращий альбом для дітей (“Петя і вовк”, 1996). Номінація на Tony Award за найкращу чоловічу роль у п’єсі (“Гамлет”, 2008). Три номінації на Golden Globe Awards, чотири на Primetime Emmy Awards (включаючи за “Extras” 2005 та “Frasier” 2003) та три на Screen Actors Guild Awards. Knight Bachelor (2010) за внесок у драму; Officer of the Order of the British Empire (OBE, 2001). Зірка на Голлівудській алеї слави (1996). Загалом понад 28 перемог та 59 номінацій станом на 2025 рік.

Батьки Патріка Стюарта — Ґледіс Барроуклоф, ткачиха, та Альфред Стюарт, ветеран Другої світової з парашутного полку, страждав від ПТСР, — виховували трьох синів у бідності, де домашнє насильство вплинуло на дитинство Патріка, але мати надихала його стійкістю. У нього є два старші брати: Джеффрі (нар. 1925) та Тревор (нар. 1935), з якими він близький, хоча деталі приватні. Перший шлюб з акторкою Шейлою Фолконер (1966–1990) подарував двох дітей: сина Деніела Фрідома Стюарта (нар. 1969, актор, знявся з батьком у “Зоряному шляху” та “Blunt Talk”) та дочку Софію Александру Стюарт (нар. 1973, сценаристка). Другий шлюб з продюсеркою Венді Нюсс (2000–2003) завершився розлученням без дітей. З 2013 року одружений з джазовою співачкою Санні Озелл (нар. 1978), з якою познайомився в 2009-му; весілля провів друг Ієн МакКеллен, а офіційна церемонія відбулася в Лос-Анджелесі. Пара без спільних дітей, але Санні — ключова опора в його житті, особливо під час пандемії. Стюарт часто говорить про вплив батьків на його емпатію та про близькість з Деніелом, який продовжує родинну акторську династію.

Наразі, у грудні 2025 року, 85-річний Патрік Стюарт готується до можливого прощання з акторством, зосереджуючись на ключових проектах та адвокації, балансуючи здоров’я з творчістю. У листопаді 2025-го вийшов його мемуар “Making It So”, де він рефлексує над кар’єрою, травмами дитинства та ролями в “Зоряному шляху” та “Людях Ікс”, ставши бестселером. Серед поточних — зйомки в “Avengers: Doomsday” (прем’єра 18 грудня 2026), де він повторює роль професора Ксав’єра поряд з Ієном МакКелленом як Магнето, з ансамблем включаючи КELSE Grammer та Ченнінґа Татумом; чутки вказують, що це може бути його останній фільм. У листопаді “Green Room” (2015) став доступним безкоштовно на Tubi, відродивши інтерес до його хорор-ролей. Стюарт озвучить в комедійному детективі “The Sheep Detectives” (прем’єра 8 травня 2026) з Х’ю Джекманом, де грає вівцю-детектива. Серед планів — новий фільм “Зоряний шлях” з Пікаром (скрипт готовий, прем’єра TBA), де він вимагає експериментів без уніформи чи “engage”. Він продовжує адвокацію проти домашнього насильства через Comic Relief та за права ЛГБТК+, а також менторство в RSC. З дружиною Санні Озелл живе в Лондоні, святкуючи 85-річчя в липні 2025-го з родиною, фокусуючись на “днях, що залишилися”. Загалом, Стюарт перетворює спадщину на натхнення, доводячи, що вік — не бар’єр для глибини.