Паял Кападія

Паял Кападія народилася 4 січня 1986 року в Мумбаї, Індія. Вона виросла в творчій родині: мати — відома художниця та відеохудожниця Наліні Малані, батько — психоаналітик Шайлеш Кападія. Спочатку вивчала англійську літературу та економіку в коледжі St. Xavier’s College у Мумбаї, а згодом вступила до Film and Television Institute of India (FTII) у Пуне на спеціальність режисура (була прийнята з другої спроби в 2012 році). Зараз їй 40 років, вона мешкає та працює в Мумбаї, де продовжує створювати фільми, що поєднують документалістику, поезію та соціальну критику. Її творчість часто фокусується на жіночих долях, пам’яті, мріях та міському житті в сучасній Індії.

Паял Кападія відома як одна з найпомітніших сучасних індійських режисерок, чиї роботи регулярно беруть участь у топових світових фестивалях. Її дебютний повнометражний документальний фільм «A Night of Knowing Nothing» (2021) прем’єрував у Director’s Fortnight у Каннах і здобув премію Golden Eye за найкращий документальний фільм. Найбільшу славу принесла її перша художня повнометражна стрічка «All We Imagine as Light» (2024) — перший індійський фільм у конкурсі Каннського кінофестивалю за 30 років, що отримав Гран-прі (другу за значенням нагороду фестивалю). Раніше її короткометражки «Afternoon Clouds» (2017) та «And What Is the Summer Saying» (2018) відзначалися в Cinéfondation Канн та Berlinale. Її стиль поєднує поетичну візуальність, фольклор, політичний підтекст та фокус на жіночих історіях, часто з елементами мрій та невидимого.

Паял Кападія здобула Гран-прі Каннського кінофестивалю 2024 року за фільм «All We Imagine as Light», а також номінації на Golden Globes 2025 у категоріях Best Director та Best Foreign Language Film. Фільм «A Night of Knowing Nothing» отримав Golden Eye за найкращий документальний фільм у Каннах 2021 року. Її роботи також відзначені на Asian Film Awards (Best Film Prize 2025), Mar del Plata, San Sebastián, TIFF, Camden та інших фестивалях. Загалом має понад 30 перемог та 50+ номінацій, включаючи BAFTA. Її внесок у сучасне індійське кіно вважається значним, особливо за повернення Індії в конкурс Канн після тривалої перерви.

Паял Кападія народилася в родині відомих митців: мати — художниця та відеохудожниця Наліні Малані, батько — психоаналітик Шайлеш Кападія. Ця творча атмосфера значною мірою вплинула на її шлях до кіно. Публічної інформації про чоловіка, дітей чи поточного партнера немає — Паял уникає розголошення деталей особистого життя, фокусуючись на професійній діяльності. Вона не ділиться сімейними фото чи історіями в інтерв’ю чи соцмережах. Родина мешкає в Мумбаї, де Паял продовжує працювати. Більше детальної інформації про близьких родичів чи шлюб не є доступною публічно.

Наразі Паял Кападія продовжує активно працювати над новими проєктами в Мумбаї, де є однією з провідних режисерок незалежного кіно. Після успіху «All We Imagine as Light» (2024), який вийшов у прокат і здобув численні міжнародні нагороди, вона є Abigail R. Cohen Fellow 2025/2026 в Institute for Ideas and Imagination, де розробляє наступний фільм під робочою назвою «Our City» — третю частину неофіційної трилогії про Мумбаї. Фільм фокусується на міському житті, мріях та трансформаціях. Вона бере участь у фестивалях, дає інтерв’ю та проводить майстер-класи. У майбутньому очікуються нові художні та, можливо, документальні роботи, адже її стиль добре пасує до фестивального та артхаусного кіно. Паял продовжує жити в Мумбаї, балансуючи творчість з дослідженнями нових тем (дружба, жінки, місто). Її кар’єра на висхідній, і в найближчі роки ймовірно нові прем’єри на великих фестивалях.