Олівер Стоун

Олівер Стоун (повне ім’я Вільям Олівер Стоун) народився 15 вересня 1946 року в Нью-Йорку, США. Виріс у заможній родині: батько Луї Стоун — біржовий брокер єврейського походження, мати Жаклін Годде — француженка-католичка. Навчався в Єльському університеті, але кинув, служив у армії США під час В’єтнамської війни (отримав два Пурпурові серця та Бронзову зірку). Після повернення закінчив Нью-Йоркський університет (кіно, 1971). Почав як сценарист (‘Midnight Express’ — Оскар за адаптований сценарій, 1978), згодом став режисером. Відомий гострою політичною сатирою, конспірологічними темами та автобіографічними елементами.

Олівер Стоун — американський режисер, сценарист і продюсер, відомий провокативними фільмами про політику, війну та американське суспільство. Ключові роботи: ‘Platoon’ (1986), ‘Born on the Fourth of July’ (1989), ‘JFK’ (1991), ‘Natural Born Killers’ (1994), ‘Nixon’ (1995), ‘Any Given Sunday’ (1999), ‘W.’ (2008), ‘Wall Street: Money Never Sleeps’ (2010), ‘Snowden’ (2016). Також документальні серії ‘The Untold History of the United States’ (2012) та інтерв’ю з Путіним, Кастро, Мадуро. Його стиль — динамічний монтаж, голос за кадром, критика влади, влади корпорацій та медіа. Часто викликав скандали через конспірологічні теорії та політичну позицію.

Олівер Стоун має три премії Оскар: найкращий адаптований сценарій (‘Midnight Express’, 1979), найкращий режисер (‘Platoon’, 1987; ‘Born on the Fourth of July’, 1990). Також Золотий глобус за режисуру, BAFTA, Венеційський Золотий лев за життєві досягнення, Берлінський Срібний ведмідь, численні номінації на Оскар та інші премії. Його фільми отримали визнання за сміливість та вплив на кіно.

Олівер Стоун був одружений тричі: перша дружина Наджва Саркіс (1971–1977), друга — Елізабет Беркіт Кокс (1981–1993, сини Шон та Майкл Джек), третя — Сон-Чон Чонг (з 1996 року, донька Тара Чонг Стоун). Син Шон Стоун — актор, режисер та документаліст. Особисте життя часто перепліталося з творчістю, включаючи проблеми з наркотиками в молодості. Тримає деталі приватним, але згадує вплив сім’ї на свої погляди. Живе в США, фокусуючись на документалістиці та політичних коментарях.

На 79 років Олівер Стоун зосереджений на документалістиці та публічних заявах після ‘Snowden’ (2016) — останнього ігрового фільму. У 2025 році анонсував ‘White Lies’ з Бенісьо дель Торо (драма про спокуту), планував зйомки в Італії та Таїланді, але проєкт скасовано через проблеми з фінансуванням. Виходить документальний фільм ‘Oliver Stone, l’Amérique au vitriol’ (2025, Франція). Продовжує інтерв’ю, подкасти та книги (мемуари ‘Chasing the Light’, 2020). Критикує зовнішню політику США, підтримує діалог з Росією та Китаєм. Його спадщина — вплив на політичне кіно, хоча нові ігрові проєкти під питанням.