Ольга Аросєва

Ольга Олександрівна Аросєва народилася 21 грудня 1925 року в Москві, РРФСР, СРСР. Вона походила з інтелігентної родини: батько — Олександр Аросєв — був відомим революціонером, дипломатом і письменником, мати — Ольга Гоберман — актрисою та перекладачкою. Дитинство Ольги пройшло в атмосфері високої культури, але водночас у складні роки репресій — її батька заарештували в 1938 році, і він загинув у 1939-му. У 1940-х роках вона навчалася в театральній студії при ЦТКА (Центральному театрі Радянської армії), а згодом закінчила Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна.

Ольга Аросєва — радянська та російська актриса театру і кіно, народна артистка СРСР. Понад 60 років вона була провідною актрисою Театру сатири, де зіграла десятки блискучих ролей у класичних та сучасних виставах. Найвідоміші її театральні роботи — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» (Сюзанна), «Смерть Тарелкіна», «Ремонт» та «Господиня готелю». У кіно її полюбили за ролі у фільмах «Карнавальна ніч», «Гусарська балада», «Службовий роман», «Старики-розбійники», «Неймовірні пригоди італійців у Росії», «Забута мелодія для флейти». Аросєва мала унікальний комедійний дар, гострий розум і вишукану іронію, що зробило її однією з найулюбленіших актрис кількох поколінь радянських глядачів.

Ольга Аросєва отримала звання Народної артистки СРСР у 1984 році. Вона є лауреатом Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1976) та Державної премії Російської Федерації (1998). Нагороджена орденом Леніна (1985), орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2000), орденом Пошани (2006). Актриса також має численні театральні премії, зокрема «Кришталева Турандот» та відзнаки Театру сатири. Її внесок у радянське та російське мистецтво відзначений багатьма почесними грамотами та медалями.

Ольга Аросєва була одружена тричі. Перший шлюб — з актором Євгеном Весником (1940-ві роки), шлюб був недовгим. Другий — з режисером Анатолієм Ефросом, з яким вона прожила кілька років. Третій і найтриваліший шлюб — з режисером і драматургом Михайлом Державіним (з 1960-х років до його смерті в 2018 році). Дітей у Ольги Олександрівни не було. Вона мала теплі стосунки з племінниками та близькими друзями театрального світу. Аросєва часто називала Михайла Державіна своїм головним супутником життя та найближчою людиною. Після його смерті вона дуже важко переживала втрату.

Ольга Олександрівна Аросєва пішла з життя 13 жовтня 2013 року в Москві у віці 87 років після тривалої хвороби. Останні роки вона вже не грала в театрі, але залишалася почесним членом трупи Театру сатири. Її похоронили на Ваганьковському кладовищі поряд із чоловіком Михайлом Державіним. Сьогодні Ольга Аросєва залишається однією з найяскравіших зірок радянського кіно та театру. Її фільми та вистави регулярно показують по телебаченню, а фрази з її ролей стали крилатими. У Театрі сатири зберігають пам’ять про неї, а глядачі продовжують любити її за неповторний шарм, дотепність і людяність.