Олексій Петренко

Олексій Васильович Петренко народився 26 березня 1938 року в селі Чемер Козелецького району Чернігівської області Української РСР. Він виріс у простій сільській родині в післявоєнні роки, коли життя було дуже важким. У юності працював ковалем у Чернігові, а потім вступив до Харківського театрального інституту, який закінчив у 1961 році на курсі Івана Мар’яненка. Ранні роки акторської кар’єри пройшли в театрах України — Запорізькому та Донецькому. Пізніше він переїхав до Ленінграда, а потім до Москви, де став одним із найяскравіших характерних акторів радянського та російського кіно.

Олексій Петренко — видатний радянський і російський актор театру та кіно українського походження, майстер яскравих характерних ролей. Він прославився завдяки потужній енергетиці, виразній пластиці та глибокому проникненню в образ. Серед найвідоміших його робіт — роль Григорія Распутіна у фільмі Елема Клімова «Агонія», Кочкарьова у «Жорстокому романсі» Ельдара Рязанова, а також ролі у стрічках «Служили два товариша», «Сибіріада», «Мертві душі», «Петро І», «Зоря привабливого щастя». Актор багато знімався в театрі, зокрема в Ленінградському БДТ та Московському театрі на Малій Бронній. Його гра часто поєднувала трагізм, гротеск і народну стихію.

Олексій Петренко отримав звання Народного артиста РСФСР у 1988 році та Народного артиста України у 1999 році. Він є лауреатом Державної премії Російської Федерації. Актор удостоєний також багатьох інших відзнак, зокрема премій за внесок у театральне та кіномистецтво. Його роботи відзначалися на міжнародних та вітчизняних кінофестивалях, а сам він вважався одним із найпотужніших характерних акторів свого покоління.

Олексій Петренко був одружений кілька разів. Його останньою дружиною була Азима Абдуламінова, з якою він прожив до кінця життя. Від попередніх шлюбів у нього були діти, зокрема син Олексій, який також пов’язаний з мистецтвом. Актор мав складні стосунки з родиною через інтенсивний спосіб життя та часті зйомки. Він рідко говорив про особисте життя публічно, вважаючи, що головне — це робота. Його близькі відзначали його щедрість і відданість близьким у важкі моменти. Петренко зберігав зв’язок з українським корінням, хоча більшу частину життя провів у Росії.

Олексій Петренко пішов з життя 22 лютого 2017 року в Москві у віці 78 років від раптової зупинки серця. Останні роки він продовжував зніматися в кіно та грати в театрі, хоча вже рідше через стан здоров’я. Його останні роботи включали ролі в серіалах та фільмах 2010-х років. Сьогодні Олексій Петренко залишається одним із найяскравіших представників радянської та пострадянської акторської школи. Його фільми регулярно показують по телебаченню, а ролі Распутіна та інші культові образи вивчають у театральних вишах. Спадщина актора зберігається в пам’яті глядачів як приклад потужного, самобутнього таланту.