Олександр Ромашко

Олександр Валерійович Ромашко народився 17 листопада 1989 року в Києві, Українська РСР. З дитинства проявляв інтерес до театру, беручи участь у шкільних виставах та відвідуючи драматичні студії в столиці. У 2011 році з відзнакою закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (курс Е. М. Митницького). Одразу після випуску приєднався до трупи Київського національного академічного Молодого театру, де розпочав професійну кар’єру.

Олександр Ромашко — український актор театру, кіно, телебачення та дубляжу, який здобув визнання завдяки ролям у класичних постановках та сучасних серіалах. У театрі він дебютував у виставі “Як вихожають у люди” за Островським, де зіграв Єгора Глумова, і згодом виконав понад 15 ролей у репертуарі Молодого театру, включаючи персонажів у “Службогах”, “Майстер і Маргарита” та “Гамлеті”. У кіно та серіалах відомий епізодичними та характерними ролями, як у драмі “Господиня гори” (The Mistress of the Mountain, 2021), де зіграв одного з ключових персонажів. Серед телепроектів — участь у серіалах “Сваты” (дубляж), “Коли ми вдома” (2019) та “Спіймати Кайдаша” (2020). Ромашко активно займається дубляжем Disney-фільмів, озвучуючи персонажів у “Капітан Марвел” (2019), “Гіркі жнива” (2017) та “Теорія всього” (2014). Його акторська манера відзначається харизмою та версатильністю, що дозволяє переходити між театром і екраном. Нещодавно знявся в короткометражці “Віддзеркалення” (2022), досліджуючи теми ідентичності.

Олександр Ромашко не має великої кількості індивідуальних нагород, але його робота в театрі високо оцінена колективними преміями Молодого театру, зокрема номінація на “Київську пектораль” за роль у “Гамлеті” (2018). Як дублер Disney, отримав визнання від української кіноспільноти за популяризацію якісного дубляжу. У 2023 році театр Франка номінувався на “Золоту Дзиґу” за внесок у репертуар, де Ромашко брав участь як гість. Визнання від глядачів через опитування Theatre.love як один з перспективних акторів Молодого театру. У 2025 році номінований на премію OBOZ.UA за найкращу роль другого плану в серіалі.

Олександр Ромашко тримає особисте життя в суворій приватності, рідко ділитися деталями про родину в інтерв’ю чи соцмережах. Народжений у київській сім’ї, де батьки підтримували його акторські прагнення з дитинства, підписавши до драматичної студії. Імена батьків не розголошуються, але відомо, що родина походить з Києва і завжди була опорою під час навчання в Карпенка-Карого. Про братів чи сестер публічної інформації немає — актор уникає обговорення цих тем, щоб захистити близьких. Станом на грудень 2025 року Ромашко не одружений і не має дітей; про романтичні стосунки мало відомо, хоча в 2024 році з’явилися чутки про знайомство з колегою по театру, які не підтвердилися. У інтерв’ю він згадував, як родинні цінності допомогли йому залишитися в Україні під час повномасштабної війни, переїхавши родину до безпечнішого району. Загалом, сім’я для Ромашка — “невидимий фундамент”, що надихає на ролі про людські зв’язки.

Станом на грудень 2025 року Олександр Ромашко продовжує активно грати в Київському Молодому театрі, де готується до прем’єри нової постановки “Коріолан” за Шекспіром (реж. Роман Лубківський, весна 2026), де виконає роль Тулуса Офідія. У кіно завершив зйомки у драматичному серіалі “Київські тіні” (прем’єра на 1+1 у 2026), де втілив молодого детектива в повоєнному сетингу. Як дублер, озвучує персонажів у предстоящому Disney “Мулан 2” (2026) та Netflix-адаптації української літератури. Ромашко також викладає акторський тренінг на кафедрі Карпенка-Карого, де в 2025 році запустив курс для студентів про дубляж. З початком війни актор залишився в Україні, волонтерить для ЗСУ через благодійні спектаклі та просуває українське мистецтво на фестивалях у Польщі. У соцмережах (Instagram @romashko_oleksandr, понад 15 тис. підписників) ділиться закулісними фото, уроками акторської майстерності та мотиваційними постами про стійкість. Серед майбутніх планів — участь у повнометражному фільмі “Відлуння” (реж. дебютант, 2027) та колаборація з міжнародними театрами для обміну досвідом. У інтерв’ю 2025-го Ромашко наголошував: “Театр — це мій дім, а дубляж — міст до світу”. Загалом, рік став для нього періодом творчого балансу з акцентом на освіту та патріотизм.